Нормативістська теорія права як основний напрям у рамках позитивізму. Теоретичні положення нормативізму, історія його появи та розвитку. Відомі представники нормативізму. Фактори забезпечення, підтримання або руйнування соціальних цінностей права.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМА ЦІННОСТІ ПРАВА В НОРМАТИВІСТСЬКІЙ ТЕОРІЇ Г.Нормативістська теорія права, як основний напрям у рамках позитивізму, хоча й бере початок з німецької філософії Іммануїла Канта (1724-1804), але прагне надати праву перш за все практичну спрямованість та визначити право як предмет вивчення суто юридичної науки й тим самим відмежувати його від інших теоретичних умовиводів, тобто встановити юридичну сутність права. Разом з тим аналіз сутності права важливо проводити, виходячи безпосередньо із його цінності, як для окремого індивіда так і для суспільства в цілому. Цінність будь-якого явища в тому числі й права є предметом численних дискусій та досліджується в аксіології (від грец. axia - цінність і logos - слово, вчення). Але ж, право має примусовий характер - індивіди, які утворюють суспільство, знаходяться у сфері дії права та сприймаючи право, як регулятор відносин, повинні нехтувати своїми чисто субєктивними бажаннями та діяти в межах закону [2, 604-606]. Р. Таким чином обєктивність існування права у вигляді норм ще не свідчить про практичну реалізацію права в межах суспільства, але оскільки норми права закріплені в текстах документів (законах), то право стає більш "доступним" для індивідів, як слушно зауважується це дає можливість: ".субєктам, на яких поширюється дія норм, самостійно обирати варіант своєї поведінки." [5, 11].