Трансформаційні процеси у сфері вітчизняної релігійності, що активізувалися з 70-90 рр. минулого століття, в контексті вітчизняних постколоніальних студій. Наполегливе проникнення і поширення східних і західних неорелігійних духовних практик і вчень.
Аннотация к работе
Проблема трансформації релігійної свідомості українців у контексті постколоніальних студійОскільки прояви постколоніалізму продовжують залишатись значною перепоною на шляху долучення українців до західноєвропейського способу життя, а також є фактором розмивання української ідентичності, то дослідження різних аспектів феномену постколоніалізму у просторі суспільного буття українців, у сфері їх духовності і релігійності є актуальною науковою проблемою. Слід зазначити, що постколоніальні студії в Україні започаткувалися перш за все як теоретична течія і мали характер постколоніальної критики, що яскраво виявила свої національні особливості у доробку Т. 56-62], і, вказуючи на суттєві виміри колоніального статусу УСРР-УРСР у складі СРСР, широко використовуючи статистичний матеріал, довів, що Україна знов, після падіння Російської імперії, набула колоніального статусу саме за часів сталінізму. Спростовуючи ідеї деяких істориків про те, що Україна була активним співзасновником тоталітарного СРСР, відтак, відповідальність за тоталітарні злочини також повною мірою мають нести українці, С. Катерина Кобченко досліджує процес декомунізації в Україні як важливу частину протистояння української спільноти гібридним формам війни, що точиться на сході країни і, по суті, має на меті «остаточний розрив ідейного звязку з радянським минулим, у т.ч. у його символічних формах - у топоніміці та місцях памяті, та вихід з-під його впливу» [9, с.