Історико-психологічні риси головних ініціаторів, ідеологів і практиків радянського терору. Характеристика ленінсько-сталінської системи побудови комунізму. Психотип Сталіна як тоталітарного державця. Проведення масових вбивств в сталінській політиці.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМА ТЕРОРУ В КОНТЕКСТІ АКТУАЛЬНИХ АКЦЕНТІВ СУЧАСНОГО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ Олена П. Ледь не найбільш вживаний зараз термін - терор - відомий українцям, в першу чергу, із найближчого минулого, тобто із часів встановлення радянської влади. Те, що розпочалося спочатку як агресивна політика до окремих груп населення (“соціальний расизм”) розрослося за буквально декілька десятиліть (як пухлина) до розмірів тотального терору всього народу. Там, де режими завуальовано, терор легалізують і він стає інтегральною частиною їх ідеології (наприклад, в СРСР, де відбулася еволюція від червоного терору, організованого В. Леніним, до великого сталінського терору, що обґрунтовувався посиленням класової боротьби по мірі просування радянської країни до соціалізму). Типовий приклад вже із сучасності: дії гнучкого, “вишуканого” тероризму у вигляді гібридної війни Російської Федерації (яка офіційно засуджує будь-які вияви терору) на сході України. Ленінсько-сталінська система побудови комунізму були геноцидною за своєю природою, з одного боку. Скреп радянської системи - терор - це, не логіка В. Леніна чи то Й. Сталіна (за висловом Д. На даний час ми маємо у розпорядженні різні цифри стосовно жертв побудови комунізму як у світі, так і, зокрема, в СРСР.