Аналіз поглядів представників різних філософських напрямів на проблему справедливості: А. Бадью, Ж. Батая, А. Глюксмана, Е. Жильсона, Е. Левінаса, Г. Марселя. Позитивні та негативні аспекти розуміння справедливості в представників кожного напряму.
Аннотация к работе
Проблема справедливості у французькій філософії ХХ століттяМетою статті є аналіз основних тенденцій у розумінні ідеї справедливості у французькій філософії ХХ століття, що передбачає розвязання таких завдань: по-перше, зясувати її витоки, по-друге, дослідити погляди представників різних філософських напрямів на проблему справедливості. Розуміючи, що і звичаї не можуть забезпечити справедливості, філософ продовжував шукати шляхи її розвязання й дійшов висновку, що вона може бути забезпечена на основі сили. Паскаль сформулював у твердженні: «Справедливість без сили виявляється немічною, сила без справедливості - тиранічною» [1: 266]. Жильсон трактував справедливість як належне: «Справедливість - кожному віддавати належне» [4: 373] і вважав її найвищою чеснотою: «Справедливість є сама чеснота - або всяка чеснота є справедливість, а справедливість - поєднання усіх чеснот» [4: 373]. Підгрунтям справедливості в суспільстві він уважав природне та громадянське право: «Там, де дотримуються неухильно права, рано чи пізно зявиться й заснована на ньому справедливість» [9: 344], утім визнавав роль етики в розвязанні проблеми справедливості, стверджуючи, що будь-які її теорії носять апологетичний характер і перетворяться на несправедливість, якщо не будуть грунтуватися на етиці.