Розглянуто феномен розуміння як результуючу раціонального опосередкування когнітивних і ціннісно-практичних значень. Розкрито відмінність розуміння від знання та вміння. Обґрунтовано важливість для публічного управління формування дискурсивного розуміння.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМА РОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІЗначимість цього розуміння підсилюється його роллю необхідного чинника прийняття успішних управлінських рішень і забезпечення демократизму публічного управління. На основі зазначеного вище, поняття “розуміння” можна визначити як інтенційну реконструкцію значення предметного (включеного в поле людської діяльності) зрізу дійсності для конкретного субєкта соціуму. На відміну від знання, розуміння передбачає реалізацію опосередковуючої дії розуму, інтенційне співвіднесення змісту знання з системою ціннісних значень особистості. Канта, принципова відмінність між розсудком і розумом (знанням та розумінням) знаходиться у результативній площині - розсудок має обмежену здатність підводити знання під упорядковуючий вплив категорій, а розум виходить на вищий рівень змінних і безконечних значень та реалізує пізнавальну і практичну свободу особи. Акцентування уваги на важливості концепту “розуміння” для підготовки фахівців зустрічаємо і в Постанові КМ України “Про затвердження Національної рамки кваліфікацій”, де фіксується, що “результати навчання - компетентності, що структуруються як знання, розуміння, уміння, цінності та інші якості” [6].