Виявлення передумов виникнення та еволюції розвитку поняття "патріотизм" в історії педагогіки. Виокремлення у творчій спадщині В.О. Сухомлинського ефективних методів, форм організації процесу патріотичного виховання підлітків в умовах школи і сім’ї.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Антонець Михайло Якович, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії теорії та історії педагогіки Офіційні опоненти - доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Бондар Людмила Семенівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник Захист відбудеться “25 ”грудня 1998 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України (252054, Київ, вул.Артема, 52а)Це зумовлено тим, що з яких би позицій не підходити до визначення шляхів розвитку культури, економіки, соціального і духовного життя держави, вирішальним фактором завжди залишається людина, її патріотизм, здібність до творчості, громадянська активність і позиція. В соціальній освіті утворився ідеологічний вакуум, який є однією з причин втрати патріотичних орієнтирів, інтересу до чесної праці, знецінення духовних ідеалів, притуплення природних потреб підлітків у пізнанні і творчості, що в цілому тенденційно орієнтує підростаюче покоління на звуження свого духовного світу до системи цінностей, спрямованих на потребу особи, а не суспільства. По-друге, чинні законодавчі акти, зокрема Конституція України, Закон України “Про освіту”, забороняють здійснювати виховання молоді у дусі політики будь-якої партії чи громадсько-політичної організації в галузі національної освіти і виховання. Але у свідомості значної частини педагогів сталася підміна понять: відкинувши партійно-класове виховання, вони разом з тим стали недостатню увагу приділяти й ідейно-ціннісному, патріотичному, моральному, політично-державницькому вихованню молоді в умовах утвердження незалежності України. Актуальність проблеми патріотичного виховання і відповідність ідей В.О.Сухомлинського принципам державної освітньої програми в період відродження і розбудови національної школи в Україні, необхідність посилення ролі патріотичного виховання підлітків у сучасних умовах зумовили вибір теми нашого дослідження: “Проблема патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського”.У цілому ж понятійне навантаження терміна “патріотизм” на філософському рівні відображає систему поглядів народу на природу і суспільство; на масово-побутовому рівні виражає успадковану і культивовану в народі любов до всього свого рідного (мова, культура, традиції тощо); на раціонально-суспільному рівні патріотизм являє буття народу в часі, самоусвідомлення і самоутвердження себе як етносу серед інших народів світу і співпрацю з ними; на особистісному рівні сповідує почуття любові і відповідальності за долю свого народу, свідому постановку інтересів суспільства вище за власні. Сформовані, підтримані і примножені вихованням, усвідомлені і закріплені в етнічному інстинкті самовиживання, патріотичні почуття допомагали особі і національному загалові в цілому мобілізувати свої внутрішні фізичні і духовні сили у боротьбі за своє природне і суспільне виживання, що передбачало надзвичайну живучість і генеративність патріотизму, тобто його здатність до відновлення, відтворення, часто - спонтанно, без цілеспрямованого наукового чи політичного втручання в суспільну свідомість. Історико-педагогічний аналіз творчої спадщини В.О.Сухомлинського дає підставу стверджувати про намагання педагога розвязати проблему гармонійного виховання людини і громадянина, яке виражалося у його надзвичайній обізнаності як з досвідом, методами, підходами та засобами народного виховання, у звязках з культурою, звичаями і традиціями українського етносу, так і в його творчому підході до застосування у своїй практичній діяльності ідей прогресивних діячів і педагогів. Зокрема, розглядаючи поняття “дух” як особливу форму освоєння людиною світу і водночас як форму її саморозвитку, В.О.Сухомлинський дав визначення, що “дух - це сукупність усіх багатьох надбань свідомості, розуму, почуттів, сукупність, сконцентрована у яскраво вираженій індивідуальності”. Розглядаючи патріотизм як сукупність політичних і моральних ідей, моральних почуттів, В.О.Сухомлинський здійснював патріотичне виховання на основі гармонійного взаємозвязку інтересів особистості і держави, наголошуючи при цьому на недопустимості відриву впливу на свідомість і почуття від діяльності з обовязковим урахуванням особливості духовного життя вихованців у різні вікові періоди.Ретроспективний аналіз філософських, історичних, педагогічних джерел з досліджуваної проблеми дає змогу стверджувати, що патріотизм є значущою духовною цінністю, яка в усі часи і в усіх народів мала і має конкретно-історичний національний зміст, характер та форми виявлення. Історико-педагогічний аналіз життєвого шляху В.О.