Проблема легітимації українських збройних формувань у період антитерористичної операції (АТО) на сході України - Статья

Національний університет «Острозька академія», вул.У статті досліджено проблему легітимації українських збройних формувань (Національної гвардії, Збройних сил України, внутрішніх військ тощо) у проведенні АТО - війни на сході України. Використовуючи герменевтичний, семіотико-структуральний та психолінгвістичний підходи, авторка аналізує тексти заміток і репортажів - новинного воєнно-політичного дискурсу, - опубліковані на українських новинних ресурсах, зокрема на сайтах 5 Каналу, Каналу 24, Espreso та ін. Акцентуючи увагу на номінаціях «нашого» («військові», «військовослужбовці», «бійці» тощо) і «чужого» («терористи», «бойовики», «сили противника» тощо) у картині світу, у статті обґрунтовується вживання в новинних матеріалах тих номінацій, які актуалізують семантику захисту й оборони. Авторка називає різні способи легітимації дій українського військового (ряд рекламних роликів соціального спрямування, тексти ЗМК, найперше інформаційні, спрямовані на масову аудиторію тощо), акцентуючи важливість системного підходу у творенні його позитивного іміджу. Используя герменевтический, семиотикоструктуральный и психолингвистический подходы, автор анализирует тексты заметок и репортажей - новостного военно-политического дискурса, - опубликованные на украинских новостных ресурсах, в частности на сайтах 5 Канала, Канала 24, Espreso и др.Коли постала потреба захисту територіальної цілісності України і зрештою свого майбутнього у вимірі Європи (як певної системи цінностей; як якості життя), а не Росії, вона виявилася вкрай проблематичною: доволі негативне сприйняття військових формувань України (Збройних Сил, внутрішніх військ тощо) серед населення, спричинене і подіями на Майдані, коли військовики діяли всупереч чинній Конституції України (Розділ 1, стаття 17), і загальними тенденціями їх функціювання (корупція, насильство, радянщина, незабезпеченість тощо), вступило у конфронтацію з цілком необхідною в такій ситуації потребою довіри до своїх захисників, віри у їх перемогу. Відтак, окрім потреби захисту, український народ опинився і перед потребою очищення іміджу військових формувань чи й навіть власне формування їхнього іміджу, причому позитивного. Відтак використання певних номінацій (напр., позитивно конотованих у свідомості аналізованої підаудиторії (жителі Рівненської, Волинської, Хмельницької та Тернопільської областей) номінацій «наших» - «бійці», «воїни», «герої») у матеріалах інформаційних жанрів зумовлене певною традицією функціювання цих слів у текстах, породжуваних соціумом, причому традицією позитивного сприйняття; уведення їх у контексти як синонімів до «/українських/ військових / військовослужбовців», з одного боку, спирається на стереотип позитивного сприйняття героїв / захисників, з іншого - так трансформується доволі неоднозначне ставлення представників підаудиторії щодо військових структур України.Тож стратегія формування позитивного іміджу військового України, яка реалізується на сьогодні доволі системно (можемо говорити і про кампанії соціальної реклами; і про декларовані підвищення стандартів життя військового /напр., збільшення заробітної плати/; і про численні новинні чи аналітичні матеріали, які працюють саме з такою тематикою тощо), є, по-перше, на часі (в умовах АТО - війни на сході України та / тимчасової/ окупації РФ Криму), а по-друге, є великим вкладом у майбутнє (сильна армія - сильна держава - сильний партнер, що в умовах співпраці з ЄС, сусідством із РФ, претензіями на вступ до НАТО стає ключовою парадигмою до розгортання Української Держави). У такому разі ми можемо говорити про цілком позитивну роль проведення АТО - війни на сході України: для створення позитивного іміджу військових / збройних формувань після їх дискредитації на Майдані і після захоплення Криму була потреба створення певної ситуації (як дійсної і як комунікативної), коли відбудеться актуалізація їхньої ролі захисника, причому в найкращому для них контексті. Звернімо увагу: І етап ВАЕ: номінація «/українські/ військові»: «сила» - 28% відповідей респондентів, «щит» - 9% відповідей респондентів; ІІ етап ВАЕ: номінація «бійці» - захист/ захисники - 21% відповідей респондентів; «українські бійці» - «сила» 18% відповідей опитаних, «мужність» 15%; номінація «військовослужбовці» - «захист/захисники» 15%; «українські військові» - «сила» 27% відповідей респондентів; ІІІ етап ВАЕ: номінація «військові» - «сила» 12%, «захист/захисники» 8%; «українські військові» - «захист/захисники» 14% тощо. Відтак використання на сьогодні таких номінацій, як «бійці / українські бійці / військові / українські військові / військовослужбовці», а також однозначно позитивно конотованих «воїни / герої» в новинних матеріалах, зокрема і жанрів замітки та репортажу, призначених на таку підаудиторію, безумовно, позитивно вплине на формування іміджу захисника в масовій свідомості.