Дослідження процесу загострення проблеми Квебеку та її вплив на ініційований квебекським урядом референдум про асоціативний суверенітет провінції у 1980, створення системи канадського федералізму. Характеристика нової прогресивної канадської Конституції.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки УкраїниОфіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Качараба Степан Петрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичного краєзнавства кандидат історичних наук, доцент Лупул Тарас Ярославович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри міжнародних відносин Захист відбудеться 14 грудня 2005 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. У дисертації здійснено комплексне дослідження процесу загострення проблеми Квебеку та його впливу на систему канадського федералізму у період 1960-1982 рр. В умовах “тихої революції” у провінції посилились відцентрові тенденції та зросло бажання квебекців захистити свою національну ідентичність, зокрема, загострилось питання про правовий статус французької мови. Потенційна загроза державній єдності спонукала Оттаву до реформування федеративної системи, внаслідок чого у 1982 р. було ухвалено Конституцію, яка призупинила процес децентралізації країни, але проблеми Квебеку так і не розвязала.Суть цієї проблеми полягає у намаганні частини франкомовних жителів провінції досягти такого правового статусу, завдяки якому можна було б зберегти свою національну ідентичність. Франкоканадці розглядають Канаду як федеративну державу, створену 1867 р. двома націями - франко-та англоканадською, тоді як англоканадці схильні тлумачити федерацію як рівноправне обєднання не націй, а окремих провінцій. До того ж, провінція є територіально найбільшим субєктом федерації, у межах якого могли б розміститися Україна, Польща, Німеччина, Австрія, Угорщина та Чехія разом узяті. Враховуючи це, канадський досвід у врегулюванні національних проблем має практичне значення для багатьох країн світу, зокрема й України, для якої особливу цінність становлять здобутки і прорахунки Канади у вирішенні мовного питання та у сфері врегулювання міжреґіональних суперечностей. Дослідження проблеми Квебеку та її впливу на систему канадського федералізму викликає інтерес ще й тому, що в Канаді проживає одна з найчисельніших українських діаспор у світі, і загострення франкоканадського національного питання протягом 1960-1982 рр. опосередковано зачепило і її.Кук - твердив, що Квебек не можна розглядати як одну з канадських провінцій, бо це батьківщина франкоканадської нації (нація тут, передусім, як культурна спільнота) . Представники консервативної традиції не визнавали франкоканадців нацією, а Квебек “особливою спільнотою” (Д. Комплексно проаналізувавши праці радянських дослідників, можна зробити такі висновки: по-перше, загострення проблеми Квебеку вони пояснювали “кризою канадського капіталізму” і “несправедливістю буржуазного суспільства”; по-друге, вони співчували “пригніченим франкоканадцям” і вважали за доцільне перетворення Канадської федерації у конфедерацію двох націй - англо-і франкоканадської. У другому розділі “Тиха революція” в Квебеку (1960-1966 рр.)” розглянуто суспільні зміни у провінції, що відомі в історіографії як “тиха революція”, яка перетворила квебекське питання на головну проблему розвитку Канадської федерації. У третьому розділі “Боротьба за “особливий статус” Квебеку (1966-1976 рр.)” розглядаються політичні й економічні процеси у Квебеку та загострення федерально-провінційних взаємин унаслідок радикалізації суспільної думки у провінції.