Відношення до національної специфіки, проблематики й парадигматики за часів СРСР та у добу незалежності. Проблема спекулятивного маніпулювання поняттями "націоналізм", "патріотизм" та "космополітизм" в літературно-філософському дискурсі XIX–XXІ ст.
Аннотация к работе
Володимир Моренець TERTIUM NON DATUR*Тим часом в Україні процес розвивається саме у напрямі спекулятивного маніпулювання поняттями “націоналізм”, “патріотизм”, “космополітизм” аж до прямої підміни їхніх смислів. Себто глядачеві буквально навязується думка, що український націоналізм і навіть патріотизм - це речі за визначенням ганебні і нікчемні, вони обовязково повязуються цими студійними мислителями з інтелектуальною обмеженістю, стадністю, безкультурям, самохвальством, браком критичного мислення і ще повною торбою гріхів і ґанджів, від яких українцеві, щоби стати людиною, слід звільнитися. Навіть коли б я не був саме французькою звіриною, не був виліплений саме з французької глини (і мій останній подих, як і найперший, буде хімічно чистим французьким подихом), - французька мова все одно була б для мене єдиною можливою вітчизною, єдиним оплотом і пристановищем, єдиним щитом і єдиною зброєю, єдиним “геометричним пунктом” цього світу, де я міг би існувати” [5, с. Мені здається, що це повязано з тим, що ці люди виїжджали, будучи вже ідеологічно індоктринованими, або навіть якщо вони там народжені, то вони з дитинства були там індоктриновані певним чином, і завдяки цьому вони набули певної зашореності, що взагалі характерно для всіх…” Фраза обірвана і в ефірі, але з контексту легко збагнути, що “зашореність” властива людям з розвинутим почуттям національної свідомості, тоді як вільний і широкий погляд на світ - це дар космополіта.