Розгляд проблеми художнього конфлікту як спеціального питання літературознавства на прикладі роману Ф.М. Достоєвського "Брати Карамазови". Дослідження часткових проявів конфлікту людства як однієї людини, зумовлених подвійною природою (добром і злом).
Аннотация к работе
Таврійський національний університет ім. в.і. Проблема художнього конфлікту у романі Ф.М.Захист відбудеться 05.09. 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського національного університету ім. Анализ сюжетно-фабульных отношений помогает вывить это и получить полное представление о конфликте. Достоевского: слово кающегося грешника, слово исповедующегося и исповедника, слово-проповедь Христовой истины, которым Достоевский как личность разрешает свое внутреннее противоречие, возвышаясь до автора-творца. Мирське життя включає в себе різні соціальні стани, але в найвищій мірі конфлікт, виявлений у мирському житті, у сфері, найбільш віддаленій від Бога, де християнська мораль замінена мораллю світською, створеною лукавим розумом людини.Вражаюча здатність бачити і розуміти життя зразу в декількох різноманітних аспектах , явищах і при цьому - у всій його повноті і глибині, вміння відкрити і показати саму сутність явища/події - особливий дар Федора Михайловича Достоєвського, який вирізняє його з-поміж інших і зумовлює незгаслу у всі часи зацікавленість до його творчості з боку дослідників різних спеціальностей, напрямів: літературознавців, філософів, богословів, соціологів, психологів і навіть-криміналістів. Незважаючи на те, що історія достоєвськознавства багатоаспектна, - у наш час - час осмислення, переосмислення життєвих цінностей та підведення підсумків - відкриваються нові можливості дослідження тих аспектів творчості письменника, про які не прийнято було говорити (частіше через ряд політичних, ідеологічних чинників). Оскільки процес дослідження проблем творчості Достоєвського був тривалим та плідним, - неможливо оминути повз таку проблему, як конфлікт. В “Братах Карамазових” автор показує не один лише сімейний конфлікт, який розгортається і трансформується в соціальний конфлікт, але зображує конфлікт “людства як однієї людини”. Конкретизувати поняття художній конфлікт; розглянути своєрідність художнього конфлікту та його естетичну роль в “Братах Карамазових” - поліфонічному романі.Федоров) і, зокрема, в достоєвістиці, визначаються напрями та аспекти дослідження, а також - естетична функція конфлікту в романі. Однак конфлікт має місце і у романі; основний конфлікт у романі проводиться через всі життєві сфери. Для Гегеля роман близький до епосу, “припускає прозаїчно впорядковану дійсність”, і “найбільш звичайною та найбільш підходящою для роману колізією є конфлікт між поезією серця та протистоячою прозою відносин, а також випадковістю зовнішніх обставин”. Теорію роману розвиває Хосе Ортега-і-Гассет; роман і епос для нього - “абсолютні протилежності”, роман - “категорія діалогічна”, “діалог у романі - основне, як світло в живописі”. Життєва та наджиттєва сфери повязані конфліктом: опір людини (Пушкіна, Гоголя, Достоєвського) - автору (Пушкіну, Гоголю, Достоєвському) здійснюється опором героїв.Для Достоєвського-художника найважливіше значення має сповідь як форма повіствування: замисел “житія великого грішника” трансформується в замисел “сповіді великого грішника” (підготовчі матеріали до “Підлітка”). На наш погляд, саме сповідь зумовлює поліфонію роману: кожний герой промовляє своє сповідальне слово (“самозвіт-сповідь”) з метою виявлення, конкретизації правди про себе і про світ для себе і для світу (для іншої людини). У дослідженні Інквізитор і чорт розглядаються: 1) як іноформа та внутрішня форма героя (Івана Федоровича); 2) як персонажі, які самостійно говорять своє слово. Життєопис старця Зосими (як жанр) вливається в життєопис Альоші Карамазова (сам роман “Брати Карамазови” і є початком його життєопису) - на рівні сюжету; у прозаїчній дійсності - Маркел, Зосима, Альоша - герої, що несуть благодать миру/світу, своєю любовю сприяють покаянню, наближають до покаяння (а значить - сприяють розвязанню конфлікту) інших людей. У дослідженні звертається увага і на інший аспект сповіді - сповідання (четвертий підрозділ третього розділу “Старчество та долі миру”): сповідання Православної віри (сюжетна лінія Зосими) і сповідання віри, яку проповідує Великий Інквізитор (сюжетна лінія Івана Карамазова).