Місце Гібралтару у системі зовнішньополітичних пріоритетів Іспанії. Вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на процес формування політики Іспанії. Головні чинники, які вплинули на формування позиції мешканців Гібралтару щодо суверенітету над територією.
Аннотация к работе
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ Проблема Гібралтару в зовнішній політиці Іспанії, 1963 - 1985 рр.Захист відбудеться “__9_” _______січня____ 2004 р. о _12___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.04 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. На основі аналізу широкого кола джерел в дисертації досліджена політика Іспанії щодо врегулювання проблеми Гібралтару в 1963 - 1985 рр. Виявлені внутрішньополітичні та зовнішньополітичні чинники, які впливали на процес формування та здійснення цієї політики. Крім політико-правового, в дисертації розглянуто й економічний аспект проблеми, визначено її комплексний характер. На основе широкого круга источников и историографического материала в работе выявлены исторические корни гибралтарского конфликта, показано место Гибралтара в системе внешнеполитических приоритетов Испании, определены внешние и внутренние факторы, повлиявшие на процесс формирования и осуществления испанской политики в данном вопросе.Стратегічне значення Гібралтару, як території, що знаходиться на перехресті міжнародних транспортних комунікацій, а також той факт, що це одна з останніх колоній у світі та єдине колоніальне володіння в сучасній Європі (яке з кінця ХХ ст. має особливий економічний статус - оффшорна зона) привертає до гібралтарської проблеми увагу міжнародного співтовариства. Для України, як морської держави, що прагне розвивати торгове співробітництво у Середземноморсько-Чорноморському регіоні та за його межами, надзвичайне значення має безпека транспортних морських комунікацій, а також політична стабільність, особливо у районах Гібралтарської і Чорноморських проток та Суецького каналу, які повязують оточені великими масивами суші Чорне та Середземне моря зі Світовим океаном. Як в радянській, так і в сучасній вітчизняній історіографії спеціальні дослідження з проблеми, що розглядається відсутні. В цілому 1963 - 1985 рр. це період найбільш гострого, за новітнього часу, іспано-британського протистояння, причиною якого була проблема Гібралтару, період, коли Іспанія здійснила спробу вирішити територіальне питання, яка призвела до кризи у взаємовідносинах між Іспанією та Великобританією, що розвивалася на фоні деколонізації та “інтернаціоналізації” гібралтарської проблеми. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу маловідомих джерел, враховуючи результати вивчення проблеми вітчизняними та зарубіжними істориками, дослідити процес формування й здійснення зовнішньої політики Іспанії щодо Гібралтару в 1963 - 1985 рр.Більшість цих документів було опубліковано як в Іспанії, так і в Британії у спеціальних збірниках з метою інформування громадськості про переговорний процес з приводу такого важливого, з точки зору національних інтересів цих держав, питання як територіальна цілісність країни . Ці джерела відображають офіційну позицію сторін конфлікту та процес публічного обговорення проблеми у представницьких органах Іспанії та Великобританії. До пятої групи джерел належать мемуари і праці політичних діячів Іспанії та інших країн, в яких відображаються погляди на проблему Гібралтару представників як правлячих, так і опозиційних політичних кіл Іспанії та акредитованих у Мадріді іноземних дипломатів. Серед українських періодичних видань, які містять аналітичний огляд політичної ситуації в Україні і світі, слід відзначити: “Людина і політика”, “Дзеркало тижня”, “Політика і час”, “Український історичний журнал”, “Актуальні проблеми міжнародних відносин”. Кордеро Торрес робить висновок, що Іспанія ніколи не була колоніальною державою в тому розумінні, в якому були Великобританія або Франція.