Проблема формування національної еліти України крізь призму преси 90-х років - Автореферат

Київський університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана в Інституті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник доктор філологічних наук, доцент Іванов Валерій Феліксович, Інститут журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, заступник директора з наукової роботи. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Шкляр Володимир Іванович, Інститут журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародної журналістики; Захист відбудеться “19” жовтня 1999 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, Київ-119, вул.Із-поміж численних проблем, що потребують сьогодні саме наукового підходу до їх вирішення, чи не найголовнішою вважається проблема формування національної еліти - активної меншості, здатної завдяки своїм особливим якостям вести за собою та управляти суспільством у цілому, яка відповідала б завданням демократизації суспільства, еліти “відкритої” (демократичної), вищої за своїм інтелектуально-духовним потенціалом від “закритої” (бюрократичної, або номенклатури). Тож, на сторінках преси, яка виражає тон епохи та відбиває усі суперечливі реалії 90-х років, зокрема соціокультурні та внутрішньополітичні, не вщухає полеміка про те, чи є сьогодні в Україні достатньо широкий прошарок національної еліти, здатної піднести духовний і матеріальний потенціал українського народу? що треба зробити, щоб професійно компетентні, національно свідомі українські інтелектуали змогли зайняти належне місце на всіх щаблях державотворення? які перспективи щодо формування модерної української еліти європейського зразка у різних сферах суспільно-політичної діяльності? як визначити оптимальний набір критеріїв елітарності, а не формальної належності - елітності, (і хто, зрештою, має це робити) з погляду загальнолюдських та національних вартостей у контексті проблем виховання елітарної особистості на межі століть? Певною мірою узагальнюючи досвід висвітлення цього питання у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі та періодичній пресі 90-х років, показати різноманітні аспекти теоретичних концепцій і практичних дискусій, що точилися довкола поняття “еліта” та зокрема “українська національна еліта” упродовж ХХ ст., що сприятиме виробленню комплексного підходу до вивчення проблеми формування сучасної національної еліти України. Простежити за генезисом самого поняття “еліта” та особливостями еволюції елітарних теорій у ХХ ст., зауважуючи на розбіжностях наукових підходів стосовно обгрунтування сутності, ролі, завдань, типології та шляхів формування еліт, що позначилося на подальшій науковій термінологічній і типологічній непослідовності та неузгодженості, а також розглянути роль і проблеми формування національної еліти в контексті теоретичних концепцій української державності. Розкрити роль преси 90-х років в організації громадського дискурсу з елітарної проблематики на тлі проблем трансформації українського суспільства, зауважуючи на характеристиці основних тенденцій, особливостях та прикладах закладення у масову свідомість ключових елітарних понять медіа засобами, а також на тематичному діапазоні елітарної проблематики на шпальтах сучасної газетно-журнальної періодики й динаміці громадської думки щодо ролі, завдань, типології, пріоритетів, шляхів формування національної еліти.Наведена у дослідженні низка визначень ключових елітарних понять та прикладів його закладення у масову свідомість різними медіа засобами доводить полемічне ставлення як до самого поняття “еліта”, так і до того суспільного явища, котре воно репрезентує, з огляду на складні й суперечливі проблеми сучасної України. Актуальність проблеми формування національної еліти України обєднує зусилля багатьох вітчизняних науковців, які сподіваються, що започатковані форуми учених стануть традиційними в Україні, розширюватимуть і поглиблюватимуть дану проблематику. Адже обговорення цих проблем дасть змогу чіткіше висвітлити концепцію та інтелектуальні підвалини державотворення, зясувати державотворчу роль національної еліти в Україні, визначити основні критерії та чинники її формування на даному етапі, а також започаткувати в Україні фундаментальні дослідження в галузі теорії еліт та інтелектуалізації суспільства, згуртувати науковців, які цікавляться елітарною проблематикою. Порушуючи питання оновлення національної еліти, довкола проблем формування якої так багато точиться дискусій, зокрема у пресі 90-х років, передусім йдеться про людей, які здатні не просто одержувати і зберігати знання, а й творчо використовувати духовні надбання людства задля прогресу своєї нації.