Психологічні особливості молодших школярів. Поняття девіантної поведінки, етапи її розвитку. Ранні ознаки девіантності. Дослідження рівнів особистісних особливостей, концентрації уваги, розвитку узагальненості сприйняття форм, шкільної адаптації дітей.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з психології на тему: «Проблема девіантної поведінки в молодшому шкільному віці»Актуальність даної тематики зумовлена тим, що девіантна поведінка, що розуміється як порушення соціальних норм, придбало в останні роки масовий характер і поставило цю проблему в центр уваги соціологів, соціальних психологів, психологів, медиків, працівників правоохоронних органів. На сучасному етапі збільшується кількість неповнолітніх з девіантною поведінкою, що в більшості наслідком зміни в умовах розвитку країни, що зумовлено цілим рядом причин. Виникають почуття протесту, відчуження, неприязні по відношенню до дорослих, прагнення до обєднання, кооперації, самоорганізації на основі одностайності, спільності долі, інтересів і схильностей. Як ми бачимо, в нашому суспільстві існує ряд причин для розвитку особистості з девіантною поведінкою. Вивчення відхилень у поведінці має свою багатовікову історію: з погляду фізіології та психології (Л.Сучасні діти по всій сукупності морфологічних характеристик значно поступаються своїм батькам в їх дитинстві, і цей процес, виходячи з припущень антропологів, по всій ймовірності буде продовжуватися. Використання цих резерві дозволить більш успішніше готувати дітей до подальшої учбової і трудової діяльності. найбільш характерна риса періоду від 6 до 10 років полягає у тому, що в цьому віці дошкільник стає школярем. Це перехідний період, коли дитина поєднує у собі риси дошкільного дитинства і школяра. Про інтерес до школи і процесу навчання свідчать і ігри молодших школярів, в яких велике місце відводиться школі і навчанню [11, с. З перших днів навчання в школі у дитини зявляються нові потреби: опановувати новими знаннями, точно виконувати вимоги вчителя, приходити до школи вчасно і з виконаними завданнями, потреба в схваленні з боку дорослих (особливо вчителі), потреба виконувати певну суспільну роль (бути старостою, санітаром, командиром «зірочки» і т. д.).Під девіантною поведінкою слід розуміти систему вчинків, які відхиляються від прийнятих у суспільстві правових і моральних норм, які проявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, неадаптивності, порушенні процесу самоактуалізації, в ухиленні від морального контролю за власною поведінкою [7, 97 с.]. Узагальнення наявних у науковій літературі трактувань (Бобнєва М.І., Братусь Б.С., Крейдун Н.П., Клейберг Ю.А., Кудрявцев В.М. та ін) дозволило запропонувати наступне визначення: девіантна поведінка - система вчинків особистості, що виходять за загально прийняте уявлення про нормальну (нормативну) поведінку у певній сфері суспільних відносин і носить деструктивний характер; вона є наслідком викривленого процесу соціалізації і перебудови ієрархії мотивів у напрямі її спрощення та, з часом, домінування одного з них, внаслідок чого останній набуває для особи надзвичайного значення. Мертона, девіантна поведінка виникає передусім тоді, коли цінності, які приймаються і задаються суспільством не можуть бути досягнуті деякою частиною цього суспільства [21, с. У контексті теорії соціалізації, до девіантної поведінки схильні люди, соціалізація яких проходила в умовах заохочення або ігнорування окремих елементів девіантної поведінки (насильство, аморальність) [9, с. Сучасні вчені стосовно неповнолітнього з різного роду відхиленнями в розвитку, що накладають своєрідний відбиток на поведінку, використовують терміни: «важкі діти» (К.Поняття «ранні ознаки девіантної поведінки» у молодшого школяра має на увазі наявність у дитини таких характеристик, які є «введенням в хворобу», «станом передхвороби». · дитина, яка має з вуха тече гній, підхопився чиряк, зійшов ніготь, сльозяться очі, болить голова, жар, кашель; · дитина, який повільно вдягається, умивається, їсть, останнім стелить постіль, вішає рушник, тарілку його й склянку завжди доводиться чекати, затримує збирання спальні і з столу й відправку посуду на кухню; · дитина, який щохвилини звертається до питанням, скаржиться, вимагає, плаче, просить, який любить суспільства інших дітей і настирливо прагне тобі, вічно чогось не знає, чогось так просить, в чем-нибудь потребує, хоче щось сказати важливе.; Манасеина визначила, що в дітей апатичного настрої спостерігається застій кровообігу зі значними накопиченнями в ногах під час сидячого і стоячого становища.Для реалізації наших задач було проведено емпіричне дослідження на базі ЗОШ №11 I-III ступенів м. Основний методичний арсенал дослідження особливостей девіантної поведінки у молодших школярів включав метод дослідження особистості за допомогою проективного тесту «Малюнок неіснуючої тварини» побудований на теорії психомоторного звязку (М.З. Методика використовується при обстеженні дітей і дорослих в якості орієнтовної методики, дані якої допомагають висунути гіпотезу про особливості особистості. Це має бути твоє власне тварина - будь-яке, така, яку ти захочеш (див. додаток А). Для дослідження ступеня концентрації і стійкості уваги була використана методика «Коректурна проба» (Б.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження проблеми девіантної поведінки в молодшому шкільному віці
1.1 Психологічні особливості молодших школярів
1.2 Поняття девіантної поведінки в психології
1.3 Ранні ознаки девіантної поведінки
Розділ 2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей девіантної поведінки молодших школярів
2.1 Інструменти та процедура дослідження
2.2 Аналіз результатів емпіричного дослідження
Розділ 3. Методи корекції девіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку засобами психологічного тренінгу
3.1 Опис корекційно-розвивальної програми розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку
3.2. Аналіз результатів формувального експерименту з розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку