Дослідження причин виникнення безгромадянства. Аналіз його негативних наслідків для особи й держави. Огляд законодавства України, спрямованого на попередження та скорочення випадків безгромадянства дітей. Обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення.
Аннотация к работе
КОНСТИТУЦІЙНЕ ТА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВООтже, вважають експерти, якщо дитина народилася на будьtrial території та не може набути громадянства своїх батьків, вона має набути громадянства території, на якій нарtrialся, бо в іншому разі вона буде особою без громадянства [6, 20]. Якщо один із цих фактів був недоведеним і якщо дитина не набула після розпаду СРСР громадянства будь-якої іншої новоутвореної держави, вона ставала особою без громадянства. Специфіка правонаступництва України в сфері громадянства полягає в тому, що воно здійснювалося не лише на підставі Закону України «Про правонаступництво України», а й Закону України від 8 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України», положення якого щодо цього питання дещо відрізнялися. 2 Закону України «Про громадянство України» особи, які на момент набрання ним чинності (13 листопада 1991 року) проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не були громадянами інших держав, оголошувалися громадянами України. Зокрема, у контексті досліджуваної теми дитина, один з батьків якої на момент її народження перебував у громадянстві України, а інший був особою без громадянства чи був невідомим, визнавалася громадянином України незалежно від місця її народження.