Сутність і механізм розподілу доходів. Плюси і мінуси нерівності доходів населення. Освітньо-професійні ресурси як чинник соціальної диференціації населення. Регіональні та структурні особливості доходів і видатків населення.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни „Політична економія” на тему: „Проблема бідних та багатих.” ПЛАН Вступ 3 1. Сутність і механізм розподілу доходів 5 1.1 Поняття розподілу доходів 5 1.2 Плюси і мінуси нерівності доходів населення 11 2. Регіональні та структурні особливості доходів і видатків населення України 19 3.1 Доходи населення 22 3.2 Державні стандарти рівня доходів населення 24 3.3 Витрати населення 25 3.4 Заощадження населення 26 Висновок 28 Список використаної літератури 30 Вступ Доходи і купівельна спроможність населення мають не тільки соціальне значення - як складові рівня життя, але і як чинники, що визначають тривалість самого життя. Вони досить значимі, як елемент економічного підйому, який визначає місткість внутрішнього ринку. Очевидно, що для пожвавлення економіки необхідне формування платоспроможного попиту через збільшення частини доходів населення в загальній сумі доходів суспільства - ВВП. В основному, для реанімації внутрішнього ринку і підтримки вітчизняного виробника стратегічно важливо підвищувати доходи найбіднішої і середньої частини населення. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: 1. дослідження механізму формування доходів та поняття „богаті” та „бідні”; 2. вивчення особливостей формування різного виду доходів населення; 3. аналіз фактологічного матеріалу Держкомстату України про стан доходів населення України. Сутність і механізм розподілу доходів 1.1 Поняття розподілу доходів Розподіл доходів - це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням. Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишається грошовий (валовий) доход, або новостворена вартість, у процесі розподілу якого виникають вертикальні звязки: між державою і членом суспільства, між державою і підприємством, між підприємством і його працівником, між власником засобів виробництва і найманим робітником та ін. Обєктивно розподіл доходів залежить від того, що новостворена вартість складається з необхідного продукту, який використовується для задоволення потреб безпосередньо виробників, і додаткового продукту для задоволення особистих потреб підприємців і загальних суспільних потреб (розширення виробництва, соціальної та духовної сфери, створення резервів). Якщо вилучається надмірна частка прибутку, то підприємство втрачає стимули для розвитку виробництва, не має можливості для поліпшення соціальних умов життя людей. Сукупний суспільний продукт у натуральній формі складається із засобів виробництва (засобів і предметів праці) та життєвих засобів. Після реалізації продукції необхідний продукт набуває грошову форму, яка надходить до працівника у вигляді заробітної плати, грошових виплат із суспільних фондів споживання. Якщо в бюджет сімї кожного тижня, кожного місяця і кожного року не надходить стійкий потік грошей, - то такій сімї, - справедливо зауважував П. Самуельсон, - життя осточортіє, навіть якщо воно суцільно і складається із святих; · відсутності зрівнялівки в розподілі доходів; · неприпустимості надмірної диференціації доходів у суспільстві, дотриманні соціальної справедливості; · усуненні всякої дискримінації за статтю, національністю, соціальним походженням. На етапі формування наукових концепцій, в основі яких лежать уявлення про багатомірність соціального простору та його структурування, до визначення ролі й специфіки освітньо-професійних детермінант долучилися такі відомі вчені в галузі політекономії і соціології, як В. Парето, Ф. Тоуссіг, П. Сорокін, Т. Парсонс та ін.