Теоретичні аспекти художнього перекладу на матеріалі трагедії В. Шекспіра "Гамлет" і її російськомовних перекладів. Типологія міжмовних мовленнєвих корелятів. Явище кореляції на міжмовному рівні як спосіб досягнення адекватності при перекладі тексту.
Аннотация к работе
Проблема адекватності перекладу художнього тексту: типи міжмовної мовленнєвої кореляціїУ теорії перекладу проблема міжмовної мовленнєвої кореляції як така не ставилася, хоча фактично вирішувалася при встановленні міжмовних відповідностей між елементами мови оригіналу (переважно лексико-семантичними) і засобами мови перекладу (див. праці Л. С. Визнаючи першорядну важливість максимального збігу змісту оригіналу і перекладу, більшість дослідників розглядають еквівалентність та адекватність перекладу оригіналу як основну ознаку й умову перекладу, що відрізняє його від інших способів передачі змісту іншомовного тексту: реферату, анотації, переказу та ін. Художній (літературний) переклад, який виділяється в теорії перекладу поряд із послівним (буквальним або підрядковим) перекладом слів іноземного тексту в тому порядку, в якому вони трапляються в тексті, і дослівним перекладом, який прагне до максимально близького відтворення синтаксичної конструкції і лексичного складу оригіналу, передає думки оригіналу у формі правильної літературної мови. Історія художнього перекладу - це історія боротьби двох напрямів: з одного боку, - буквалістський переклад, коли перекладач виступає як безпристрасний ремісник, сумлінно копіює оригінал, а з другого, - вільний переклад, який відтворює “дух” оригіналу за допомогою “букви” перекладу. Перекладач не вільний від власного художнього “я”, тому в перекладі відбувається певна переоцінка цінностей, що відповідає духу поетичного світу перекладача.