Визначення місця прокуратури в системі суб’єктів боротьби зі злочинністю, аналіз її діяльності. Встановлення обставин, що негативно впливають на запобіжну діяльність, розробка науково обґрунтованих шляхів щодо їх нейтралізації, блокування, усунення.
Аннотация к работе
Про сутність і зміст діяльності прокуратури як субєкта спеціально-кримінологічного запобігання злочинам в УкраїніВ статье осуществлен анализ деятельности прокуратуры как субъекта специально-криминологического предупреждения преступлений, установлены обстоятельства, которые негативно влияют на этот процесс, а также разработаны научно обоснованные пути по их нейтрализации, блокированию, устранению и т. д. и меры, направленные на совершенствование правового механизма по этим вопросам. Key words: prosecution, prevention, crime, subject and object, specially-criminological prevention, police, fighting crime Сучасний стан злочинності в Україні та негативні тенденції, що склались у її розвитку в сучасних умовах (2013-2016 рр.), а саме зростання кількості злочинів проти основ національної безпеки, особи, права власності та громадського порядку, зумовлює необхідність проведення наукових і практичних пошуків протидії цим суспільно небезпечним явищам у тому числі формами, методами і засобами запобігання злочинам. 25 Закону України «Про прокуратуру» та відомчі нормативно-правові акти Генеральної прокуратури України), а з іншого - потребує переосмислення та впровадження в нових спеціально-економічних, політичних і правових реаліях України, позаяк ті технології запобіжної діяльності, що досі були пріоритетними в цій сфері, сьогодні стали малоефективними і не дозволяють досягти мети спеціально-кримінологічного запобігання злочинам та в цілому боротьби зі злочинністю в Україні. Поряд із цим в умовах проведення правової реформи в Україні, а також суттєвого підвищення рівня злочинності останніми роками (2014-2016 рр.) [1] питання щодо підвищення рівня ефективності та місця прокуратури в системі субєктів боротьби зі злочинністю вивчені недостатньо, а тому потребують активізації наукових розробок у зазначеній сфері суспільних відносин, що й стало вирішальним у визначенні предмета даного дослідження.