Аналіз проблеми індоєвропейських та індоіранських паралелей образу козака Мамая та пов’язаної з ним атрибутики (дерево, чаша, козак і музичний інструмент). Ознаки давньоіранського обряду перехідного циклу, що побутував колись на теренах Давньої України.
Ірина ЗінківСтаття «Про символіку народних картин «Козак-Мамай» ставить проблему індоєвропейських та індоіранських паралелей образу козака Мамая та повязаної з ним атрибутики (дерево, кінь, привязаний до списа, чаша, козак і музичний інструмент). Про символіку народних картин «Козак Мамай» 197 різняться лише композиційно - незмінним залишається канонічний набір атрибутів навколо смислового центру - фігури козака, значення яких (атрибутів) є глибоко символічним. З археологічних, історичних та лінгвістичних джерел відомо, що в цей період лісостепи та степи сучасної України були східним крилом індоєвропейської прабатьківщини, яка була колискою європейської цивілізації, а культура індоєвропейців стала основою для формування культур таких народів, як індійці, іранці, словяни, балти, германці, та ін. Наведені матеріали дозволяють із принципово інших позицій підійти до питання про виникнення прототипу образу козака Мамая та подальшої канонізації його пози на картинах типу «Козак - душа правдивая» (пози «дхяні-мудра», згодом названої так буддистами), символіка якої в українському середовищі за давністю стала вже незрозумілою. Якщо витоки традиції зображення пози «мудра» («козак бє воші») можна уважати запозиченим з камяних баб, то інші компоненти картин (дерево, кінь, зброя на дереві, штоф та келих і музичний інструмент в руках козака) також виконують певне семантичне навантаження.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
