Роль раціоналізації мотивів і поводження у вивченні практичного психоаналізу. Опис когнітивної та афективної сфер психологічного рівня індивіда. Сучасні "всесвітні" принципи ділового поводження Хосмера. Визначення факторів міжособистісного рівня довіри.
Аннотация к работе
Про практичність соціальної психології Прагнення черпати матеріал для широких теоретичних узагальнень у реальному житті логічно ставить сучасну соціальну психологію перед необхідністю відповіді на ключові й досить перспективні проблеми, повязані з тим, що прийнято визначати, як духовне життя, моральний стан суспільства. Про це може свідчити стійка тенденція, що намітилася в прикладних дослідженнях базових відносин людини в сучасному світі до: себе, іншим людям, природі, власній праці й миру в цілому. І прикладна соціальна психологія чуйно на це реагує. Саме в цьому звязку виникає найважливіша проблема методологічного аналізу й перегляду самого поняття практичності соціальної психології як науки. Основна соціальна функція науки аналогічна головної функції інтелекту - вирішувати спочатку в ідеальному, а потім і матеріальному плані завдання, поєднувані одною метою: поліпшити якість життя суспільства й окремих громадян, зробити її більше безпечної, тривалої, комфортабельної, щасливої, як би субєктивно це щастя не визначалося. До визнання цього факту кожної окремої людини рано або пізно приводить його особистий життєвий досвід, а людство - його історія, про що ми неодноразово вже говорили. Мова йде про відкриття феномена виштовхування соціальною системою для своєї регуляції в багатоаспектному процесі суспільного обміну речовин якихось підстав, що забезпечують функціонування того або іншого аспекту. Досвід різних форм психологічного тренінгу свідчить про те, що найважливішою умовою його ефективності незалежно від соціокультурного контексту є створення атмосфери довіри й взаємоповаги, терпимості. Всесвітній екологічний рух, що спочатку сприймалася як примха відірваних від життя інтелігентів, нині є серйозною політичною силою у світі. У свій час А. Сміт називав їхніми моральними почуттями, чому й присвятив книгу, що вийшла майже одночасно зі знаменитим економічним трактатом про добробут націй.