Теоретичні обґрунтування необхідності зміни наукової парадигми при вивченні явищ, пов"язаних з категорією модальності у слов"янських мовах. Використання синтезу різних гуманітарних наук для опису модальності як текстотвірної лінгвістичної універсалії.
Аннотация к работе
Про окремі теоретичні аспекти вивчення модальності як лінгвістичної універсаліВодночас цей розвиток начебто зобовязує нас до пошуку нових принципів аналізу тих чи інших явищ, зокрема і в галузі філології. модальність словянський мова лінгвістичний Видається незаперечним той факт, що в період античності вчені мужі в своїх спробах пізнати і пояснити світ і людину в світі були більш універсальними й багатогранними, ніж тепер. І така «поверховість», або навіть «не зовсім науковість» у формуванні термінологічного апарату може пояснюватися лише небажанням або відсутністю можливостей вийти далі за межі власне лінгвістики, зрозумівши, нарешті, що вивчення феномену мови як унікального явища, властивого людині, слід вивчати із зверненням до всіх наук, що вивчають людину і «людське» в людині. Але світосприйняття й наукова парадигма, в якій перебувають лінгвісти, не повинні і не можуть бути аналітичними, оскільки обєктом їх вивчення є універсальна, синтетична за своєю природою субстанція, яку називають мовою. Усвідомлення цієї особливості дає можливість припускати, що адекватний опис категорії модальності безпосередньо повязаний з універсальністю цієї категорії, отже, її вивчення повинно бути інтердисциплінарним.