Визначення й аналіз умов дійсності договору про відступлення права вимоги. Характеристика договірних обмежень щодо заміни кредитора у грошовому зобов’язанні, які повинні оцінюватися судом з точки зору справедливості, розумності та добросовісності.
Аннотация к работе
НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г.У ЦК України закріплено загальне правило про те, що зобовязальне право вимоги як самостійна майнова цінність може вільно передаватися кредитором іншій особі. Будь-яке майнове право (право вимоги) може бути відступленим, якщо законом не встановлено відповідну заборону, або якщо воно не має нерозривного звязку із особою кредитора. Обмеження щодо заміни кредитора у зобов’ язанні (у вигляді згоди боржника на заміну кредитора у зобов’ язанні) може бути встановлено договором з метою усунення ризиків, повязаних із переходом прав вимоги до іншої особи, яка не є стороною за первісним договором. За загальним правилом, згода боржника на заміну кредитора у зобовязанні повязується із істотним значенням, яке має для боржника особа кредитора. Право вимоги за грошовим зобовязанням є в принципі оборотоздатним, не має нерозривного звязку із особою кредитора, і його відступлення іншій особі не підпадає під заборону, встановлену ст.