Порушення кримінальних справ в Україні щодо представників влади, які перевищували повноваження та примусово вилучали продовольчі запаси. Кваліфікація діянь, що призвели до масових вбивств голодом. Засудження геноциду як злочину проти українського народу.
Аннотация к работе
Про кримінально-правову оцінку вчинення діянь, що призвели до масової загибелі населення України від голоду у 1932-1933 рр.
Л.П. БричВ українському суспільстві обговорюється питання про можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які у 1932-1933 рр. на території УРСР вчиняли діяння, що призвели до масової загибелі населення України від голоду. У кримінально-правовій літературі України питання про кваліфікацію діянь осіб, котрі у період 1932-1933 рр. на території УРСР вчиняли діяння, що призвели до масової загибелі населення України від голоду, не розглядалися. Притягнення нині до кримінальної відповідальності представників радянської влади, які у 1932-1933 рр. на території УРСР вчиняли діяння, що призвели до масової загибелі населення України від голоду, має соціально-політичне та юридичне обґрунтування. Засудження винних осіб у незалежній Україні, продемонструвавши публічний осуд з боку держави, відмежує нинішню Українську державу від факту геноциду в минулому, продемонструє її добру волю присікти будь-яку можливість вчинення геноциду та інших злочинів проти людства в майбутньому, стане фактором, який закріпить у суспільній свідомості українського народу думку про неприпустимість активного сприяння чи будь-якого потурання тоталітарному режиму у знищенні людей, і що такі діяння завжди будуть покарані і переслідувані. По-перше, СРСР, у складі якого була УРСР і правонаступницею якої себе визнає Україна, став стороною у створенні Статуту Міжнародного воєнного трибуналу для суду над воєнними злочинцями Другої світової війни, в якому міжнародно-правовій криміналізації були піддані діяння, що не були злочинами за національними законодавствами держав-учасниць.Таким чином, підтверджено, що Голодомор 1932-1933 рр. був спрямований на знищення відповідної національної групи, а діяння винних осіб містять ознаки складу злочину, передбаченого ч.