Розгляд традиції вживання кількох займенникових іменників у формі середнього роду, коли йдеться про людину незалежно від її статі. Огляд вживання у творах письменників української класичної та сучасної літератур, та у фахових текстах доби українізації.
Михайло Гінзбург м.Отже, у конкретних контекстах займенникові іменники кожний, усякий (всякий), жодний можуть позначати лише чоловіків, лише жінок або одночасно осіб обох статей, що робить актуальним дослідження норм і традицій їх уживання з ґендерного погляду. А питомі норми вживання саме цих займенникових іменників залежно від статі позначуваних осіб є однією з характерних особливостей української мови, якою часто нехтують під впливом російської мови, що має інші норми. Гінзбург кожний указує… на те, що вирізнювана з певної сукупності особа виявляє спільність з іншими особами цієї сукупності» [5: 201], тоді як займенниковий іменник всякий в одних контекстах є синонімом до кожний, а в інших позначає будь-яку людину [33 І: 771]. Не викликає сумніву, що цих займенникових іменників треба вживати в чоловічому або жіночому роді, коли йдеться лише про чоловіків або лише про жінок відповідно (табл. Курило писала: «Де нема потреби визначити певний рід, чоловічий чи жіночий, а мова взагалі про людину мовиться в її збірному значінні, або коли невідомо, за кого говориться, за чоловіка чи за жінку, то прикметник або займенник-прикметник, правлячи за підмет або прямий предмет(прямий додаток - М. Г.), стоїть у формі ніякого роду (середнього роду - М. Г.)» та проілюструвала це такими прикладами: Всяке знає, що й досі козацькі пісні співає сільський люд (Кул.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
