Аналіз чинного законодавства України з метою визначення видів юридичної відповідальності, які застосовуються за порушення податкового законодавства. Аргументування відсутності правових підстав застосовувати заходи цивільно-правової відповідальності.
Аннотация к работе
Шевчик, к.ю.н., асистент кафедри публічного права, Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава МудрогоУ статті з метою визначення видів юридичної відповідальності, які застосовуються за порушення податкового законодавства, проаналізовано чинне законодавство України, за результатами якого зроблено спробу аргументувати відсутність правових підстав застосовувати заходи цивільно-правової відповідальності за порушення податкового законодавства, а також наведено аргументи відсутності правових підстав для задоволення цивільних позовів у межах кримінального провадження за скоєння злочинів, повязаних із ухиленням від сплати податків, зборів (обовязкових платежів). В статье с целью определения видов юридической ответственности, которые применяются за нарушение налогового законодательства, осуществлен анализ действующего законодательства Украины, по результатам которого сделана попытка аргументировать отсутствие правовых оснований для применения гражданскоправовой ответственности за нарушение налогового законодательства, а также приведены аргументы отсутствия правовых оснований для удовлетворения гражданских исков в рамках уголовного производства за совершение преступлений, связанных с уклонением от уплаты налогов, сборов (обязательных платежей). Разом з тим результати правозастосовної практики свідчать про відсутність не лише єдиного підходу до визначення видів юридичної відповідальності, які застосовуються за порушення податкового законодавства, але й до порядку реалізації інтересів держави в аспекті компенсації шкоди, спричиненої порушенням фінансової дисципліни при сплаті податків та зборів. При цьому факт застосування за порушення податкового законодавства цивільно-правової відповідальності підтверджується поширеною практикою задоволення цивільних позовів судами загальної юрисдикції за результатами розгляду кримінальних справ, при винесенні обвинувальних вироків, унаслідок яких відбувається притягнення до кримінальної відповідальності осіб за скоєння злочинів, передбачених ст. Неоднозначність практики повязана з наявними одночасно випадками як задоволення відповідних позовів з мотивів встановлення вини у вчиненні злочинів, повязаних із ухиленням від сплати податків [6], так і фактами відмови у задоволенні цивільних позовів з мотивів, що посадова (службова) особа не відповідає за зобовязаннями юридичної особи [7], або з мотивів, що в разі стягнення з особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, майнової шкоди відбудеться фактичне подвійне стягнення заборгованості і з юридичної та фізичної особи [8].