Дослідження спадкового договору та доцільності його використання у правовідносинах, пов"язаних із розпорядженням майна подружжя. Юридична природа спадкового договору. Особливості спадкового договору та його застосування. Передавання права власності.
Аннотация к работе
Донцов Д.Ю., здобувач кафедри цивільного права (Національний університет «Одеська юридична академія»)Відсутність приватної власності, обмежене коло обєктів, які могли знаходитись у власності громадянина, не стимулювало радянського законодавця до адаптації законодавства, а запропонованих на той момент черг спадкування й договорів, спрямованих на передавання майна у власність, було достатньо для задоволення потреб громадян. 1302 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), та окремо визначив, що відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Васильченко вказував, що законодавство Стародавнього Риму про спадкування передбачало, що «до складу спадщини могли входити, крім предмета спадкування і відказів зі спадщини (у вигляді легатів і фідеїкомісів), і інші отримання зі спадкової маси з боку певних осіб, що ґрунтувалися на правочинах mortis causa donationes і mortis causa capiones» [2, с. Схожість конструкції спадкового договору зі спадкуванням виявляється в спільній рисі центральної юридичної підстави виникнення права на спадкування у спадкоємців і права власності в набувача. Право на спадкування, яке зявляється від часу відкриття спадщини, ще не означає визнання осіб, на користь яких спадщину відкрито, правонаступниками (спадкоємцями), оскільки для набуття права на спадщину необхідно її прийняти в установлений законом термін і в певні способи (ст. ст.