Комплексне дослідження питань призначення покарання за кримінальним правом Сполучених Штатів Америки (США). Розгляд жорсткої формалізації санкцій. Пропозиції щодо реформування законодавства України про призначення покарання з урахуванням досвіду США.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче правоРобота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор ТУЛЯКОВ Вячеслав Олексійович, Одеська національна юридична академія, проректор з міжнародних звязків Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор МУЗИКА Анатолій Ананійович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, головний науковий співробітник кандидат юридичних наук, професор ДЕНИСОВА Тетяна Андріївна Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного і муніципального управління”, декан юридичного факультету Захист відбудеться 19 травня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м.На даний час в Україні існує необхідність реформування кримінального законодавства, враховуючи, що в Кримінальному кодексі України 2001 р. не в повною мірою було взято до уваги сучасні суспільно-політичні реалії, а також що продовжується процес адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів. Одним із приоритетних напрямків реформування кримінального законодавства України можна вважати вдосконалення норм, які регламентують призначення покарання. Законодавство США про призначення покарання є специфічним та не має певних аналогів. По-друге, законодавство США про призначення покарання сформувалося у результаті низки реформ, проведених на початку 80-х років минулого століття. Практичні результати, отримані проведенням реформи, надають можливість позитивно оцінити специфічні інструменти, запроваджені чинним федеральним законодавством про призначення покарання в США.Надається визначення призначення покарання, загальних засад та принципів призначення покарання, системи призначення покарання. Розглядаються питання генезису призначення покарання, визначаються концепції побудови систем призначення покарання, методи призначення покарання, надано обґрунтування доцільності відокремлення теорії призначення покарання від загальної теорії покарання. “Система призначення покарання: складові елементи та їх зміст” розглядаються поняття призначення покарання, основні засади та принципи призначення покарання, надається визначення системи призначення покарання. Поняття системи призначення покарання є більш широким за змістом і включає в себе також спеціальні правила призначення покарання, цілі, які мають бути досягнені при призначенні покарання, теоретичні концепції, а також наявну судову практику. Розділ 2 “Теорія і практика призначення покарання за кримінальним правом США” складається із чотирьох підрозділів, які присвячені дослідженню генезису доктрини призначення покарання в США, аналізу федеральної системи призначення покарання і систем призначення покарання окремих юрисдикцій, формальному аналізу федеральних Керівництв із призначення покарання.При визначенні виду та розміру покарання можуть враховуватися загальні засади призначення покарання, його принципи, критерії, а також спеціальні правила, застосування яких залежіть від методу призначення покарання, що відповідає системі призначення покарання. Під системою призначення покарання розуміється сукупність кримінально-правових норм, які регламентують питання призначення покарання, спеціальних правил, цілей, принципів та ідей, а також чинної судової практики. Пропонується розглядати теорію призначення покарання як систему наукових знань про призначення покарання. Система призначення покарання в США має два рівні, та складається із федеральної системи призначення покарання та систем призначення покарання окремих юрисдикцій. Системи призначення покарання окремих юрисдикцій може бути поділені на дві групи в залежності від принципу побудови систем на основі статутного законодавства чи спеціальних правил призначення покарання, на зразок федеральних Керівництв з призначення покарання.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У ході здійсненого дослідження зроблено такі висновки: 1. При визначенні виду та розміру покарання можуть враховуватися загальні засади призначення покарання, його принципи, критерії, а також спеціальні правила, застосування яких залежіть від методу призначення покарання, що відповідає системі призначення покарання. Виокремлюються три методи призначення покарання: дискреційний, формальний та змішаний. Класифікація зазначених методів здійснюється по елементах, що знаходяться в основі системи призначення покарання.
2. Під системою призначення покарання розуміється сукупність кримінально-правових норм, які регламентують питання призначення покарання, спеціальних правил, цілей, принципів та ідей, а також чинної судової практики. Виділення системи призначення покарання як окремої категорії є необхідним для поєднання усіх елементів, що визначають призначення покарання. Систематизація також є необхідною для введення типології систем призначення покарання.
3. Пропонується розглядати теорію призначення покарання як систему наукових знань про призначення покарання. Предметом дослідження теорії призначення покарання є генезис призначення покарання, концепції призначення покарання, принципи побудови систем призначення покарання. Виділення теорії призначення покарання в самостійний інститут кримінального права пропонується з метою забезпечення всебічного та повного дослідження усіх аспектів призначення покарання.
4. Система призначення покарання в США має два рівні, та складається із федеральної системи призначення покарання та систем призначення покарання окремих юрисдикцій. Особливості генезису зазначених систем обумовлені принципом федералізму, який закріплено в Конституції США. Окрім того, систем призначення покарання окремих юрисдикцій повязано з автономією законодавства штатів, різними культурними традиціями, а також впливом колоніального права.
5. Основними джерелами федерального законодавства про призначення покарання є Звід законів США, а також Керівництва з призначення покарання, які встановлюють жорстко визначені правила застосування кримінальних покарань в залежності від характеристик скоєного злочину та особи винного.
6. Кримінальному праву США притаманні спеціальні норми, метою яких є ізоляція небезпечних злочинців від суспільства. Ці норми закріплено як на рівні окремих юрисдикцій, так і на федеральному рівні. Особливістю федеральної системи призначення покарання є застосування покарань переважно у вигляді позбавлення волі, при цьому строки, на які призначається покарання цього виду є тривалими. Дуже тривалі строки позбавлення волі також передбачені за вчинення насильницьких злочинів, злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, незаконної торгівлі зброєю, злочинів сексуального характеру.
7. Системи призначення покарання окремих юрисдикцій може бути поділені на дві групи в залежності від принципу побудови систем на основі статутного законодавства чи спеціальних правил призначення покарання, на зразок федеральних Керівництв з призначення покарання. Кримінальне законодавство окремих юрисдикцій не передбачає жорсткої формалізації на відміну від федеральної системи призначення покарання. Окрім того, законодавство деяких окремих юрисдикцій зовсім не встановлює норм, яки регулюють призначення покарання.
8. Основні відмінності між системами призначення покарання України та США обумовлені різними формами державного устрою. При цьому різні фактори впливали на генезис систем призначення покарання у цих державах. Зокрема, необхідність уніфікації судової практики в США була обумовлена дискримінацією підсудних з расовими ознаками, різницею у нормах моралі та різною культурою, що було обумовлено етнічним різноманіттям населення США, а також великою площею території держави.
9. Гуманізація системи призначення покарання в Україні є доцільною лише стосовно осіб, яких раніше не було засуджено за вчинення умисних злочинних діянь. Зокрема, обґрунтованим є помякшення покарання шляхом включення до Загальної частини УК норм, які встановлюють спеціальні правила призначення покарання за вчинення необережних злочинів а також вчинення уперше умисних злочинів невеликої та середньої тяжкості.
10. Раціоналізація законодавства про призначення покарання в Україні має передбачати не тільки гуманізацію покарань, але й посилення відповідальності за деякі види злочинів, а також за злочини, вчинені особами, що були раніше засуджені за вчинення навмистних тяжких чи особливо тяжких злочинів. Зокрема, вважається за доцільне включення до УК спеціальних норм, якими передбачалося б призначення більш суворих покарань особам, що вчинили рецидив тяжких насильницьких злочинів, а також злочинів, повязаних з організованою злочинною діяльністю, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних речовин та незаконної торгівлі зброєю.
11. В дисертації наведено пропозиції щодо вдосконалення системи призначення покарання в Україні. Пропонується розширення встановленого в ст. 52 КК переліку покарань, які можуть бути застосовані як основні та додаткові, з метою створення умов для ширшого застосування покарань, що є альтернативними позбавленню волі.
Спеціальні правила призначення покарання за вчинення тяжких чи особливо тяжких умисних злочинів запропоновано у ст. 65-1 КК. Наведені пропозиції враховують практичний досвід застосування кримінальних покарань в США у частині захисту суспільства від небезпечних злочинців. Зокрема, пропонується особі, яка раніше була засуджена за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого насильницького злочину та знову вчинила такий злочин, призначати покарання в виді позбавлення волі на строк не менш ніж половина строку, передбаченого санкцією відповідної статті КК. Особі, що була двічі засуджена за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого насильницького злочину запропоновано призначати покарання у виді позбавлення волі на строк не менш ніж тринадцять років.
Правила призначення покарання за необережні злочини, уперше вчинені умисні злочини невеликої та середньої тяжкості пропонується встановити в додаткових нормах КК, які обмежують застосування покарання у виді позбавлення волі у відношенні осіб, що скоїли зазначені злочини.
Список литературы
1.Полянский Е.Ю. Наказание за организованную преступную деятельность по законодательству США // Правовые проблемы противодействия организованной преступности. - 2005. - С. 228-232.
2.Полянський Є.Ю. Заходи по протидії организованій злочинності в США // Актуальні проблеми політики. - 2005. - № 26. - С. 356-360.
3.Полянський Є.Ю. Цілі покарання в кримінальному законодавстві США // Актуальні проблеми держави та права. - 2006. - № 28. - С. 274-280.
4.Полянский Е.Ю. Механизм противодействия рецидивной преступности в США // Юридический вестник. - 2007. - № 1. - С. 67-71.
5.Полянський Є.Ю. Генезис федеральної системи призначення покарання в США: зміст реформи законодавства про призначення покарання 1984 року//Актуальні проблеми політики. - 2007. - № 30.
6. Туляков В.А., Полянский Е.Ю. Изменчивость криминализации и противодействие преступности//Актуальні проблеми політики. - 2004. - № 20. - С. 307-312.