Визначення юридичної природи, поняття призначення покарання. Аналіз кола кримінально-правових норм, що регулюють застосування менш суворого покарання, його передумови, підстави і порядок. Характеристика судової практики і законодавчої бази правопорушень.
Аннотация к работе
ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ МЯКОГО ПОКАРАННЯ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ Призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом. Розглядаються загальні питання призначення покарання, види (межі) призначення покарання, поняття та види призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, досліджуються передумови, підстави та порядок помякшення міри покарання.В цих умовах обґрунтоване призначення покарання, у тому числі і більш мякого, ніж передбачено законом, стає ефективним та дійовим заходом протиборства злочинним проявам. Відсутність сучасних комплексних досліджень даної проблеми, наявність дискусійних питань, прогалин в законодавстві обумовлюють виникнення певних труднощів на практиці при призначенні більш мякого покарання, що призводить до неправильних рішень, відсутності одноманітності розгляду схожих ситуацій. Саме тому всебічний науковий аналіз норм про призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, перевірка їх ефективності й доцільності, розробка рекомендацій з удосконалювання законодавства і практики його застосування є актуальним для науки кримінального права. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо сутності, передумов, підстав та порядку призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом за вчинений злочин, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування. Зокрема, діалектичний метод пізнання застосовувався при дослідженні сутності призначення більш мякого покарання; історико-правовий - при вивченні генезису кримінально-правових норм, що регулюють помякшення покарання; догматичний метод - при аналізі змісту законодавчих положень щодо призначення більш мякого покарання; метод системного аналізу - при розгляді призначення більш мякого покарання у співвідношенні з іншими видами застосування останнього; метод системно-структурного аналізу - при виділенні й дослідженні підстав, способів призначення менш суворого покарання.Якщо в праві на покарання вбачати функцію держави з охорони прав і свобод людини й громадянина, то в такому разі право на покарання є обовязком держави, який випливає із самої сутності й соціального призначення держави в сфері регулювання інтересів суспільства. Якщо ж зазначену проблему розглядати з позицій форм державного реагування на вчинений злочин, які можуть полягати в здійсненні державного правосуддя, повязаного з призначенням покарання або без такого, то в такому випадку призначення покарання визнається автором правом держави, від здійснення якого воно може відмовитися при наявності обставин, передбачених в КК. Останні поділяються на норми, що: а) передбачають правила застосування окремих видів покарання до неповнолітнього б) закріплюють спеціальні правила індивідуалізації покарання, які, в свою чергу: 1) вказують на додаткові критерії, які повинні бути обовязково враховані судом при призначенні міри покарання; На підставі сукупного аналізу видів санкцій статей Особливої частини КК та положень Загальної частини КК в роботі розрізняються призначення міри покарання: а) в межах санкції статті Особливої частини КК, б) в обмежених рамках, ніж передбачено в санкції відповідної статті, в) більш суворої, ніж передбачено в санкції статті за вчинений злочин, г) більш мякої, ніж зазначено у відповідній санкції статті Особливої частини КК. Зарубіжне законодавство по-різному вирішує питання щодо можливості застосування більш мякого покарання за наявності однієї обставини, що помякшує покарання: деякі КК визнають можливість помякшення покарання при наявності однієї обставини, яка помякшує покарання.В результаті дисертаційного дослідження здійснено нове вирішення наукового завдання - формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо передумов, підстав, порядку призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, які мають теоретичне і прикладне значення, а саме: 1. Призначити більш мяке покарання, ніж передбачено в санкції статті Особливої частини КК за вчинений злочин, суд може при застосуванні положень частин 2 і 3 ст. 69 КК положень, що унеможливлювали призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом, особам, які вчинили злочин невеликої тяжкості - є обґрунтованим. 69 КК слід визнавати не тільки обставини, які помякшують покарання, що існували в момент вчинення злочину, а й обставини, які помякшують покарання, але виникли після події злочину, а саме такі, що характеризують особу винного та її постзлочинну поведінку.