Характеристика структури власності: її соціальної, юридичної та економічної сторони. Вивчення різних форм власності, зокрема державної як основної форми власності. Встановлення ролі, призначення і використання державної власності як виду колективної.
Аннотация к работе
Оскільки відносини власності становлять основу організаційно-економічних відносин, для України процес трансформації форм власності виявився складним і болючим. Традиційно склалося, що для розгалуження й класифікації форм власності використовується історичний підхід. Як відомо, існує декілька класифікацій форм власності. Опрацювавши літературні матеріали, я намагатимусь охарактеризувати принципи формоутворення власності кожної з форм. Найважливішим у роботі, на мій огляд, буде висвітлення сучасного стану відносин власності в Україні: особливості землі та інформації як обєктів власності, переваги корпоративної форми власності.Як саме суспільство перебуває у певному русі, зазнає змін, існує в перехідних формах розвитку, так і власність змінює свої типи, форми і системи. Сучасні економічні теорії вбачають у власності економічні відносини, проте, одні економісти визначають власність як сукупність усіх економічних відносин, інші - як основні економічні відносини, а треті - як висхідні чи первинні відносини даного ладу. Власність існує також там, де існує й сукупна праця - суспільне виробництво, бо й тут у єдиному процесі суспільної праці люди вступають у відносини між собою з приводу як виробництва, так і присвоєння результатів спільної праці. Важливо підкреслити, що власність - це відносини з приводу виробництва, а потім присвоєння і споживання його результатів, бо тварини також споживають предмети природи, але відносини власності не знають. Так, у простому товарному виробництві при здійсненні еквівалентного обміну Т = Г = Т має місце відшкодоване відчуження: результат праці одного виробника вилучається з його володіння, тобто відчужується, і переходить у володіння іншого, тобто привласнюється іншим, і навпаки.Приватна власність - це такий вид, при якому три функції права власності (володіння, користування та розпорядження) належить окремій приватній особі. Маркс проблему трансформації приватної власності повязував із цілою історичною епохою - комунізмом, упродовж якої спочатку відбуватиметься лише скасування приватної власності, а потім настане довгий період її повної ліквідації, перетворення у іншу форму, адекватну зрослим продуктивним силам і новому технічному базису суспільного виробництва. Акціонерна, або корпоративна, власність - юридично приватна власність у формі індивідуального паю в сукупному, колективному капіталі, але економічний зміст її реалізується вже через колективне право володіння, розпорядження і користування. Власністю відчужуються безконтрольно на користь управлінських чиновників, то відбувається відчуження «праці від власності», тобто субєкт власності фактично позбавляється обєкта власності. Поняття державної власності: в економічній теорії і статистиці державотворення власність визначається через заперечення: власність не приватна вважається публічною.Тому, коли говориться про власність, мова йде в першу чергу про те, кому належать засоби виробництва та вироблений продукт, Що ж розуміється під власністю? З економічної точки зору власність відображає, з одного боку, відносини між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, а з іншого - спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва. Марксистська політекономія, роблячи наголос на економічній основі (поділ праці, купівля, продаж, спадщина обєктів власності), визначає власність як певні економічні відносини між людьми з приводу привласнення ними матеріальних благ. Ми ж, розглядаючи власність як обєктивні відносини між людьми з приводу привласнення ними обєктів власності й насамперед, засобів виробництва, в її економічного змісті будемо розрізняти два аспекти: а)матеріально - речовий (відношення людей до обєктів власності) і б)соціально - економічний (відносини між людьми в звязку з привласненням ними обєктів власності). Власність - це сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення ними обєктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими обєктами та результатами їх функціонування.Власність реалізується в різних функціональних формах. Що ж є вихідною основою розвитку процесу формоутворення власності, які обєктивні чинники визначають структуру і принципи утворення її окремих функціональних форм та видів? Будь-які “забігання” вперед (так само, як і відставання) у процесі формоутворення власності від досягнутого рівня продуктивної сили суспільної праці негативно відібються на розвитку її та у кінцевому підсумку стримуватимуть економічний прогрес. В умовах товарного виробництва і ринкових відносин лише конкуренція здатна виявити ефективність певної форми власності порівняно з іншими та перспективи її економічного відтворення. У країнах з ринковою економікою виділяють два типи власності. б) принципи формоутворення власностіУ будь-якій економічній системі рішення людей залежать насамперед від загальновизнаних у даному суспільстві прав власності. Виникнувши в часи первісного ладу, власність процвітала, стверджуючи пануючу владу заможних над незаможними.
План
План
Вступ
1. Сутність власності. Власність і соціально-економічне відношення
2. Приватна і колективна власність: аспекти взаємодії
3. Роль, призначення і використання державної власності як виду колективної