Обговорення можливості притримання індивідуалізованих готівкових коштів, а також бездокументарних цінних паперів як способу забезпечення виконання кредитних зобов’язань. Сутність застосування цього речово-правового механізму в міжнародній практиці.
Аннотация к работе
ПРИТРИМАННЯ ЯК РЕЧОВО-ПРАВОВИЙ СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВЯЗАНЬ ЗА КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ У статті, розглянуто особливості забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту за допомогою такого способу забезпечення виконання зобовязань, як притримання. Предметом притримання як способу забезпечення виконання умов договору кредиту можуть бути виключно речі як фізичні субстанції, що підлягають передачі позичальникові або зазначеній ним особі. Ключові слова: речово-правові способи забезпечення, притримання, кредитний договір, цінні папери, готівкові кошти, кредитодавець, позичальник. УДЕРЖАНИЕ КАК ВЕЩНО-ПРАВОВОЙ СПОСОБ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСПОЛНЕНИЯ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ ПО КРЕДИТНОМУ ДОГОВОРУ594 ЦК України сутність притримання полягає в тому, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобовязання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові повязаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобовязання. 49 ЦК України, законодавець закріпив і спеціальні норми, що дозволяють кредитору притримати річ для забезпечення виконання зобовязань за окремими цивільно-правовими договорами, а саме: підряду (ст. Крім того, право на притримання речі у кредитодавця може виникнути не лише з кредитного договору, а й з будь-якого іншого договору, укладеного з позичальником, за яким річ перейшла у правомірне володіння кредитодавця. 49 ЦК України імперативного правила про обовязковість наявності звязку вимоги, що забезпечується притриманням, із зобовязанням, в межах якого кредитор правомірно заволодів річчю. Водночас речі, обмежені в цивільному обороті, можуть бути предметом притримання лише за умови, що кредитор відповідає критеріям, що висуваються законом до володільця подібної речі (наприклад, притримання зброї має наслідком отримання дозволу на її зберігання тощо), та за умови, що він заволодів притримуваною річчю на законних підставах.Таким чином, на підставі аналізу інституту притримання можемо зробити висновок про дієвість та важливість цього речово-правового способу забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту для обох зі сторін, адже кредитодавець фактично володіє конкретною річчю позичальника (основні ризики кредитодавця відображаються лише у можливостях загибелі такої речі), а позичальник, виділивши таку річ, може й надалі продовжувати володіти та користуватися нею (наприклад, у випадках купівлі житла в кредит), щоправда, обмеживши себе в праві розпоряджатися предметом забезпечення.