Дослідження впливу реципрокних міжлінійних заміщень хромосом на окремі показники пристосованості D. melanogaster. Вивчення функціонального стану ген-ензимної системи АДГ та показників адаптивної здатності генотипів (терморезистентності, плодючості тощо).
Аннотация к работе
Пристосованість генотипів Drosophila melanogaster за штучного заміщення хромосомДисертацію присвячено зясуванню впливу реципрокних міжлінійних заміщень хромосом на окремі показники пристосованості D. melanogaster. Встановлено, що обмін хромосомами в межах ліній С-S, cn i vg призводить, як правило, до зменшення адаптивного потенціалу генотипів і в ряді випадків супроводжується модифікацією властивостей алозилмів АДГ. Реципрокные замещения хромосом 1, 2 и 3 у мух указанных линий сопровождаются существенными изменениями относительной приспособленности и других показателей адаптивных возможностей генотипов. Наиболее выраженные изменения приспособленности у мух С-S значительно уменьшает их относительную приспособленность (W), реальную плодовитость, теплоустойчивость и продолжительность жизни при стандартных условиях содержания мух. Следует отметить , что внесение чужеродных хромосом в кариотип может приводить к уменьшению адаптивных возможностей генотипа не только изза наличия в составе этих хромосом мутантных аллельных генов, на и в связи с нарушением генного баланса при замещении хромосом.У першому розділі (“Огляд літератури”) на підставі аналізу літературних джерел дано огляд сучасних уявлень про генетичні засади онтогенетичної та філогенетичної адаптації, про відносну пристосованість та її складові, про значення взаємодії генів і генного балансу у визначенні показників пристосованості. Окрім відносної пристосованості (W), у досліджуваних генотипів враховували також і інші показники пристосованості, а саме: реальну плодючість, теплостійкість, тривалість життя за нормальних (стандартних) умов, здатність виживати в умовах голоду, а також електрофоретичну рухливість, активність та термостабільність їх АДГ. Мухи vg (гомозиготи по гену ADHF) за стандартних умов утримання поступаються мухам C-S показниками плодючості (74.6% від рівня мух C-S), теплостійкості (56.4%) і тривалості життя (56.7%). Важливо зазначити, що введення в каріотип гомологічної хромосоми мух іншої лінії (навіть за умови, що ця хромосома не містить відомих мутацій) призводить, як правило, до зниження відносної пристосованості синтезованого генотипу. Максимальне зменшення пристосованості спостерігається у генотипу C-S(2vg), тобто за наявності у мух C-S хромосоми 2 лінії vg.Є підстави вважати, що штучні втручання в структуру генотипів, включаючи заміщення хромосом, можуть призводити до істотних змін генного балансу, а, отже, i пристосованості створених генотипів, однак переконливого експериментального підгрунтя ця точка зору ще не знайшла. Реципрокні заміщення хромосом 1, 2 і 3 у мух піддослідних ліній призводять до істотних змін відносної пристосованості та інших показників адаптивної здатності генотипів (реальної плодючості, виживання в умовах гіпертерміі та голоду, тривалості життя за стандартних умов утримання тощо). Найбільш істотні зміни показників пристосованості у мух C-S спостерігаються при упровадженні в їх каріотип хромосом мух vg, особливо хромосоми 2, що несе маркерну мутацію. Заміщення хромосом у мутантних мух vg на хромосоми мух C-S, навіть за умови вилучення із генотипу vg маркерноі мутаціі не призводять до зростання пристосованості генотипів до рівня, властивого мухам C-S, а реципрокні обміни хромосом у однаково добре пристосованих мух C-S i cn призводять до зменшення пристосованості генотипів Поява чужинних хромосом у каріотипі може призводити до зменшення адаптивної здатності організмів не тільки через внесення в генотип у складі цих хромосом мутантних алельних генів, але й у звязку з порушенням генного балансу при заміщенні хромосом.