Ознайомлення із природними умовами Поліської низовини. Характеристика та особливості природно-заповідних територій лісової зони України: Черемського та Рівненського заповідників, Швацького, Мезинського та Деснянсько-Старогутського національних парків.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка Хіміко-біологічний факультет Кафедра ботаніки, зоології та охорони природи КУРСОВА РОБОТА Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості Виконав: студент V курсу Науковий керівник: к. б. н, доц. кафедри ботаніки, зоології та охорони природи Карпенко Ю.О Чернігів - 2007 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Природні умови Українського Полісся як частини Поліської низовини РОЗДІЛ 2. Характеристика та особливості природно-заповідних територій лісової зони 2.1 Природні заповідники 2.1.1 Природні заповідники Черемський природний заповідник 2.1.2 Поліський державний заповідник 2.1.3 Рівненський природний заповідник 2.2 Національні природні парки 2.2.1 Швацький національний природний парк 2.2.2 Мезинський національний природний парк 2.2.3 Деснянсько-Старогутський національний природний парк ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах України, Білорусі, Росії та частково Польщі. Полісся - самобутний регіон щодо біологічного різноманіття, в тому числі фіторізноманіття. Мета роботи - охарактеризувати природно-заповідний фонд лісової зони України. Бідність ґрунтів, сформованих на пісках, та заболоченість сприяли збереженню тут природної рослинності, яка займає близько двох третин території (разом з луками). Українському Поліссі відомі прадолини льодовикового віку, найбільші з яких - Стир-Словечна, яка проходить від центральної чистини Волинської області до пониззя Припяті на території Білорусі і Замглай на Чернігівському Поліссі. Карбонатні породи крейдового віку характерні також для Новгород-Сіверського Полісся. У межах Українського Полісся середня температура найтеплішого місяця липня варіює у вузьких межах - від 18,5 °С на заході до 19,2 °С на сході. (Брадіс та ін., 1973) Значному розвитку заболочування і торфоутворення на Поліссі сприяє слабо дренована поверхня, що зумовлює високий рівень ґрунтових вод і їх повільний рух, а також достатньо вологий клімат. МЖ) Поліська провінція включає області Волинське Полісся, Мале Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся. Загальна площа території становить 2975,7 га. Характеристика Черемського заказника наводиться в праці: „Растительньїй мир Украинского Полесья в аспекте его охраньї,, (Анд-риенко, Шеляг-Сосонко, 1983). На території заповідника зберігаються ділянки, на яких представлені 10 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.