Поняття про заповідну справу та природно-заповідний фонд України як пріоритет сучасної природоохоронної політики держави. Національна екомережа, класифікація природно-заповідних територій. Червоні книги в системі охорони біологічного різноманіття.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Поняття про заповідну справу та природно-заповідний фонд України 2. Національна екомережа 3. Класифікація природно-заповідних територій 4. Червоні книги в системі охорони біологічного різноманіття Завершення Література Вступ Тема реферату Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття. До складу природно-заповідних територій входять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та обєкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього середовища. Поняття про заповідну справу та природно-заповідний фонд України Природно-заповідний фонд України включає біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, памятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва. Важливе значення має розробка і впровадження ефективного економічного механізму функціонування системи природно-заповідного фонду, що передбачає, зокрема, звільнення заповідників від оподаткування (плати за природні ресурси тощо) та впровадження єдиного порядку формування Державного бюджету щодо виділення коштів на збереження і розвиток природно-заповідного фонду. Крім цього, прийнято ряд постанов Верховної Ради, уряду, ведеться інтеграція з країнами Європи - здебільшого з метою забезпечення дії в Україні міжнародних конвенцій. З цією метою були розроблені міжнародні критерії і стандарти (Дідух, Шеляг-Сосонко, 2001).