Компоненти природного агроресурсного потенціалу і його величина, структура і територіальна диференціація в межах Тернопільської області. Шляхи оптимізації сільськогосподарського природокористування для створення регіональних екологічно стійких агросистем.
Аннотация к работе
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Природний агроресурсний потенціал Тернопільської області: структура і особливості використанняРобота виконана на кафедрі географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри географії України Позняк Степан Павлович, Львівський національний університет імені Івана Франка завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів кандидат географічних наук, доцент Захист відбудеться “17” вересня 2003 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Впровадження товарно-ринкових відносин між власниками природних ресурсів і природокористуванням зумовлюють нові підходи до розвязання практичних проблем природокористування. Особливо це стосується аграрно-промислових регіонів, в яких природний аграрний потенціал є основою розвитку господарства, ресурсом, що дозволяє забезпечити потреби населення і господарства у сировині і товарах народного споживання, а також зменшити залежність регіону від імпорту продуктів харчування. Разом з тим ще залишаються недостатньо розробленими питання методики оцінки природного аграрного потенціалу, його еколого-економічної ефективності використання, відсутній аналіз змін у використанні такого потенціалу в трансформаційний період, недостатньо обґрунтовані шляхи використання природного аграрно-ресурсного потенціалу з метою створення регіональних екологічно стійких агросистем. Робота виконувалась згідно із науковою темою кафедри географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка “Проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області в умовах переходу суспільства до ринкових відносин”. Обєкт дослідження - природний агроресурсний потенціал Тернопільської області - регіону, що відзначається давнім сільськогосподарським освоєнням і невисокими показниками землезабезпеченості в Україні, зниженням рівня продуктивності земельних ресурсів.Водночас, ПАРП, що визначається не тільки територіальним поєднанням природних умов і ресурсів, але й рівнем їх використання, здійснює значний вплив на різні сторони суспільного виробництва, передусім сільськогосподарського. У розділі “Природний агроресурсний потенціал і його використання в сільськогосподарському виробництві Тернопільської області” представлено результати конструктивно-географічного аналізу компонентів ПАРП Тернопільської області - земельних, водних, кліматичних ресурсів та орографічних умов. Сприятливі умови мають Підволочиський, Тернопільський, Козівський, Лановецький адміністративні райони (8,5…10 балів), обмежено сприятливі умови - Кременецький, Шумський, Збаразький, Борщівський, Бучацький адміністративні райони (7…8,5 балів), малосприятливі - Бережанський, Монастириський, Підгаєцький адміністративні райони (менше 7 балів). Здійснено детальний аналіз головного компоненту ПАРП - земельних ресурсів, внаслідок чого встановлено такі головні їх риси: земельні ресурси є головними в ПАРП, на них припадає 75% вартості ПАРП; найбільше значення цих ресурсів у структурі ПАРП Підволочиського, Чортківського і Гусятинського адміністративних районів (82...85%); В північній частині області найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти: високий рівень землезабезпеченості: в розрахунку на 1 особу області припадає 0,9 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,75 га орної землі (в Україні відповідно - 0,82 і 0,65 га); найвищі показники землезабезпеченості сільськогосподарськими угіддями у Лановецькому, Зборівському, Шумському, Підволочиському адміністративних районах (1,5…1,6 га), найнижчі - у Бережанському, Чортківському і Кременецькому адміністративних районах (0,81…0,87 га).Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують особливу актуальність вивчення природного аграрно-ресурсного потенціалу (ПАРП) з метою розробки шляхів оптимізації взаємозвязків у системі “людина-природа”. Вони дозволяють зробити ряд висновків: Проведення дослідження природного агроресурсного потенціалу є доцільним на основі методологічної стратегії, яка передбачає, що ПАРП властива територіальна організація і, що використання ПАРП підпорядковане суспільним умовам. Сільськогосподарське природокористування в сучасний період характеризується нераціональністю через несформованість оптимальної структури типів господарств, через прагнення власників землі отримання максимального прибутку при мінімальних затратах, через неможливість здійснювати грунто-відтворювальні заходи на невеликих ділянках, через несприятливу для виробника цінову політику держави та ін.