Природничі колекції в Педагогічному музеї Києва 1902-1917 років - Статья

Національний науково-природничий музей НАН України (Київ, Україна)Розглянуто і обґрунтовано гіпотезу існування природничих колекцій в Педагогічному музеї (ПМ), що існував в Києві у 1902-1917 рр. Показано, що колекції музею формувалися з кількох джерел: 1) колекції Миколи Черкунова (1844-1905), вчителя Першої Київської гімназії, який збирав колекції геологічних порід та біологічних зразків з України та з дальніх країв, 2) колекції, подаровані музею відомими природознавцями, зокрема з морської біостанції Віллафранка, 3) колекції експозиційних матеріалів за всіма розділами природознавства, зібрані співробітниками гімназії, гімназистами та організаторами курсів при ПМ, 4) колекції, закуплені музеєм на великих виставках Європи і Російської імперії, 5) колекції, подаровані музею освітянськими товариствами. It is shown that collections of the museum have been formed from several sources: 1) collections of Mykola Cherkunov (1844-1902), a teacher of the First Kyiv Gymnasium who collected geological rocks and biological specimens in Ukraine and abroad; 2) collections donated to the museum by well-known naturalists, particularly from Villafranka Marine Biological Station; 3) collections of display materials in all branches of natural sciences collected by the staff and students of the Gymnasium, also by course organizers at the PM; 4) collections purchased by the museum on grand exhibitions organized in Europe and the Russian Empire; 5) collections donated to the museum by educational societies. Ця гіпотеза викладена автором на Міжнародній конференції «Природничі музеї та їхня роль в освіті а науці», проте зазнала критики: головним аргументом було те, що прямих свідчень про наявність колекцій-попередників академічних музеїв, а надто колекцій у ПМ, немає і не могло бути, бо ПМ, як і інші освітні та просвітницькі заклади, виконував суто педагогічні функції і не міг мати ніяких колекцій, окрім, можливо, окремих наочних посібників. Підставою для авторської гіпотези про існування природничих колекцій в Педагогічному музеї у період 1902-1917 рр. стало кілька важливих деталей (Загороднюк, 2015): 1) існують численні непрямі свідчення того, що в музеї були такі колекції, зокрема є давні світлини з класів музею, в яких стояли колекційні шафи і на стінах висіли гербарні планшети, а також згадки сучасних науковців музею про колекції, які раніше перебували в музеї і про які зустрічалися окремі фрагментарні свідчення в раніше досліджених архівах (О. 3) Педагогічний музей у часі (як і Музей УНТ) був попередником Зоологічного музею УАН, проіснувавши з 1901 до 1917 р., тобто до часу створення Академії наук (1918-1919 рр.), а надалі, після лютневої революції 1917 р. і падіння монархії в Росії музей було ліквідовано, і в його приміщеннях засідали Центральна рада (1917-1918), Директорія УНР (1918-1919), різні адміністративні інституції (1919-1925) і нові музеї, перший з яких був Пролетарський музей (1921-1925), музей революції й історії партії (1925-1938) (Педагогічний..., 2015).«у музеї було 600 настінних картин, посібників з природознавства, історії, географії та інших предметів, 130 географічних карт, 52 скляні географічні вітрини, 100 географічних відбитків, рідкісна і багата колекція метеликів (4 великі вітрини), колекція жучків (7 шаф з горизонтальними вітринами), 12 вітрин приладів для ручної праці по металу та дереву, 3 вітрини шовківництва та бджільництва, 400 альбомів креслень і моделей, 20 великих географічних гравюр і т. ін.» Тригубенко, 2000, документи не вказано, проте однозначно взято з документів того часу «музей отримав від вже закритого на той час Товариства грамотності багаті природничо-історичні, мінералогічні та інші колекції вартістю біля 10.000 рублів.»* Тригубенко, 2000, документи не вказано в колекції були «і живі хамелеони, і мертві жуки», «тропічні метелики з острова Ява, Борнео та інших жарких країн», «моделі різних тварин», «колекції каміння, яєць, пташині опудала»; «зі своїх численних мандрівок він привозив колекції комах, мінералів, рідкісні екземпляри птахів тощо», «створив справжній природничо-історичний музей, який займав всю його квартиру, яку він займав на нижньому поверсі гімназії», «кімнати були заставлені столиками, на яких під скляними ковпаками красувалися рідкісні екземпляри природи неорганічної і живої» Макаров, 2005 Давні біологічні зразки в колекції Педагогічного музею: а - циліндр з вужем звичайним (Natrix natrix), що містить етикетку, виготовлену Франциском Злотницьким (б), відомим львівським підприємцем, що утримував у Львові фірму з виготовлення наукових приладь і наочних посібників (в); г - коробка з метеликом Лимонниця звичайна (Gonepteryx rhamni). адресою - Пасаж Гаусмана, 8 (нині проїзд Крива Липа, 8). Попри надзвичайно великі зміни у країні на час існування музею і значні зміни у самому музеї його колекції, хоча й зазнавали трансформацій, загалом вдавалося зберегти.

Зміст інформації щодо природничих зібрань Джерело