Аналіз розподілу вкритих лісом земель. Розкриття лісівничих особливостей свіжих дібров. Оцінка природного насіннєвого поновлення деревних порід під наметом дубових насаджень та на зрубах. Оцінка очікуваного урожаю жолудів. Динаміка збереженості підросту.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Карпенко Василь Іванович, Національний аграрний університет, доцент кафедри лісівництва і мисливствознавства Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, професор Гойчук Анатолій Федорович, Міністерство аграрної політики України, заступник начальника департаменту аграрної освіти і науки - начальник управління науки кандидат сільськогосподарських наук, доцент Турко Василь Миколайович, Державний агроекологічний університет, доцент кафедри лісівництва, лісових культур і таксації Захист дисертації відбудеться „5” квітня 2006 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Тому одним із важливих завдань є розробка основ ведення господарства, яке поряд з раціональною експлуатацією лісів, сприяло б поновленню і збільшенню лісових ресурсів на основі максимального використання природного насіннєвого потенціалу насаджень. Нині у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу переважає штучний спосіб лісопоновлення шляхом створення лісових культур на зрубах, а природному поновленню лісу не приділяється належна увага. Природне насіннєве поновлення лісу відбувається у природі стихійно. Тому в комплексі науково-технічних заходів з раціонального ведення лісового господарства існує необхідність подальшого дослідження природного насіннєвого поновлення головних і супутніх деревних порід у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу як методологічної основи створення високопродуктивних, біологічно стійких лісових насаджень. Мета дисертаційного дослідження полягає у детальному вивченні закономірностей лісопоновлювального процесу під наметом дубових насаджень та на зрубах у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу.Встановлено, що у цілому кліматичні і ґрунтово-гідрологічні умови регіону досліджень сприятливі для вирощування цінних деревних порід - дуба, ялини, ясена, клена, липи, берези та інших деревних порід і чагарників. Програмою досліджень природного насіннєвого поновлення лісу в свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу передбачалось вивчення етапів лісопоновлювального процесу, який починається з плодоношення дерев у насадженні і закінчується змиканням молодого деревостану. Дослідження природного насіннєвого поновлення лісу проводили у пристиглих, стиглих і перестиглих дубових насадженнях та на їх зрубах у свіжих дібровах (D2) вищезазначених державних лісогосподарських підприємств. Для визначення фізико-хімічних і агрохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів у дубових насадженнях і на зрубах закладено 6 ґрунтових розрізів та відібрано 24 зразки ґрунту. Головними лісівничими особливостями, які безпосередньо впливають на природне насіннєве лісопоновлення є: розповсюдження насіння (дуб звичайний - за допомогою фауни; ясен звичайний, граб звичайний, клен гостролистий, клен польовий - за допомогою вітру), повторюваність насіннєвих років в умовах Лісостепу (дуб звичайний - через 3 - 5 років; ясен звичайний - через 2 - 3 роки; граб звичайний, клен гостролистий, клен польовий - через 1 - 2 роки; липа серцелиста - через 3 - 4 роки), відношення деревних порід до тепла (за шкалою П.С.Відсутність дуба звичайного або його участь у складі підросту до 2 одиниць спостерігається на 2, 5-річних зрубах, до 3 одиниць - на 6-річних зрубах, до 4 одиниць - на 4-річних зрубах, до 8 одиниць - на 3-річних зрубах та під наметом пристиглих дубових насаджень, до 10 одиниць - на 1-річних зрубах та під наметом стиглих і перестиглих дубових насаджень. Участь граба звичайного від 3 до 5 одиниць та інших деревних порід - до 3 одиниць у складах підросту на 2 - 6-річних зрубах пояснюється аналогічною участю цих порід у складах зрубаних материнських насаджень. Кількість сходів у стиглих і перестиглих дубових насадженнях складає 3,4 тис. шт.•га-1 (18,9 %), а в пристиглих - 1,6 тис. шт.•га-1 (12,9 %), що пояснює наявність підросту висотою до 0,10 м у стиглих і перестиглих - 1,9 тис. шт. га-1 (10,6 %) та в пристиглих - 1,2 тис. шт.•га-1 (9,7 %) дубових насадженнях. Найбільша частина молодого покоління лісу припадає на самосів як у стиглих і перестиглих (7,9 тис. шт.•га-1 - 43,9 %), так і в пристиглих (4,2 тис. шт.•га-1 - 33,9 %) дубових насадженнях, який, в основному, зосереджений в інтервалі від 0,11 до 0,20 м, відповідно в стиглих і перестиглих - 5,4 тис. шт.•га-1 (30,0 %) та в пристиглих - 3,9 тис. шт.•га-1 (31,4 %) дубових насадженнях. насіннєвий поновлення свіжий діброва Лосицького встановлено відсутність успішності природного насіннєвого поновлення дуба звичайного на 2, 5, 6-річних зрубах (0,3 - 1,1 тис. шт.•га-1), незадовільну успішність поновлення дуба під наметом пристиглих насаджень (2,1 тис. шт.•га-1) та на 3-річних (2,9 тис. шт.•га-1) і 4-річних (2,2 тис. шт.