Клінічні, біохімічні та імунобіологічні показники у корів. Показники резистентності у корів з різним рівнем кетонемії. Вплив імуностимулюючих засобів на показники природної резистентності. Ефективність лікування телят, хворих гострими розладами травлення.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України. ЧУМАЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ, Національний аграрний університет, професор кафедри терапії та клінічної діагностики ВЛІЗЛО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент НДІ внутрішніх хвороб тварин; Захист відбудеться “13” жовтня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул.Мета роботи полягає у вивченні впливу різного рівня кетонемії на стан природної резистентності у корів, хворих на кетоз, та новонароджених від них телят. Підвищення рівня кетонових тіл відбувалось, головним чином, за рахунок фракції бета-оксимасляної кислоти, концентрація якої у крові корів третьої дослідної групи становила 2,24 ± 0,08 ммоль/л і була майже у пять разів вищою порівняно з першою дослідною групою (Р <0,001). Вміст загального кальцію у крові тварин другої дослідної групи складав 2,4 ± 0,05 ммоль/л, а у третій дослідній групі 2,3 ± 0,06 ммоль/л, що було вірогідно нижчим порівняно з тваринами першої дослідної групи (2,8 ± 0,04 ммоль/л) (Р <0,001). У тварин другої та третьої дослідних груп, хворих на субклінічний кетоз, встановлена тенденція до зниження кількості лімфоцитів та підвищення кількості нейтрофілів, а також вірогідне зниження кількості моноцитів у крові корів третьої групи порівняно з першою групою (Р <0,05). Порівняно з коровами першої групи встановлена тенденція до зниження бактерицидної (БА) та лізоцимної (ЛА) активності сироватки крові у корів другої і третьої дослідних груп (субклінічний кетоз).У тварин з високим рівнем кетонових тіл в крові (2,8 ± 0,26 ммоль/л), внаслідок розвитку метаболічної імуносупресії, знижуються показники гуморальних та особливо клітинних факторів резистентності, порівняно з тваринами, які мають фізіологічний вміст кетонових тіл (0,68 ± 0,03 ммоль/л). У корів із збільшеним рівнем кетонових тіл в крові (2,8 ± 0,26 ммоль/л) встановлено зниження фагоцитарної активності на 22,2%, індексу фагоцитозу - на 45,9% та абсолютного фагоцитозу - на 50,5% (Р<0,001) . Високий рівень кетонових тіл в організмі тільних корів спричиняє зниження відносної кількості та функціональної активності популяції Т-лімфоцитів на 6,7% (Р<0,01), що відбувається переважно за рахунок Т-лімфоцитів хелперів. У новонароджених телят, одержаних від корів з високим рівнем кетонових тіл у крові, встановлено зниження фагоцитарної активності на 14% (Р <0,001), індексу фагоцитозу - на 24,5% (Р<0,05) та абсолютного фагоцитозу - на 46,4% (Р<0,001), кількості Т-лімфоцитів - на 9,4% (Р <0,01) та субпопуляції Т-лімфоцитів хелперів - на 5,7% (Р <0,01) по відношенню до тварин з фізіологічним вмістом кетонових тіл у крові.