Репродуктивні якості свиноматок великої білої і ландрас порід при чистопородному розведенні та схрещуванні. Аналіз вікової динаміки росту тварин різних генотипів, вирощених при різних параметрах мікроклімату. Гематологічні та показники резистентності.
Аннотация к работе
Природна резистентність свиней - детермінація, особливості реалізації в різних умовах мікрокліматуУправляти процесом онтогенезу тварин можна тільки на основі фактичних даних вивчення впливу різних факторів на фізіологічний статус, ріст і розвиток в різні періоди життя, захворюваність різними хворобами (В.М. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Харківської державної зооветеринарної академії «Розробка і обґрунтування методів раціонального використання свиней для виробництва продукції свинарства і поліпшення її якості» (№ державної реєстрації 0198U000627). O встановити вплив генотипу свиней та мікроклімату на репродуктивні якості свиноматок, живу масу, гематологічні та показники природної резистентності свиней різних генотипів. У порівняльному аспекті вивчено: основні показники природної резистентності, морфологічні та біохімічні показники крові свиней різних генотипів як результат взаємодії генотип-середовище; вплив дії різних параметрів мікроклімату та основних показників природної резистентності на захворюваність свиней респіраторними хворобами; набуло подальшого розвитку питання впливу сприятливого перебігу респіраторних захворювань на ріст свиней у різні періоди онтогенезу, гематологічні показники та показники природної резистентності, відтворні функції свиноматок великої білої і ландрас порід при чистопородному розведенні і схрещуванні, динаміку живої маси та інші показники росту їх нащадків. Результати досліджень використовуються у господарствах по виробництву свинини при використанні великої білої і ландрас порід для уточнення параметрів мікроклімату приміщень при розробці нових технологій виробництва продукції свинарства та профілактики захворювання свиней респіраторними хворобами; в програмах підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини та інженерів-технологів з виробництва і переробки продукції тваринництва; у навчальному процесі з зоогігієни, фізіології, біохімії та розведення сільськогосподарських тварин.Якщо у віці 150 і 180 днів свині породи ландрас контрольної групи поступалися за розвитком даної ознаки ровесникам великої білої породи, то у віці 210 днів їх перевага над останніми складала 0,31 кг, а у віці 240 днів - 3,45 кг (Р>0,95). Якщо при народженні і у віці 21 день доля впливу генотипу на живу масу у тварин контрольних груп складає, відповідно, 11,9 і 10,9%, то з віком дана частка зростає і у віці 210 днів становить 60,5%. Так, у віці 60 днів кількість еритроцитів у більшій ступіні залежить від генотипу, ніж у віці 1 доба, а кількість глобулінів у віці 240 днів у більшій ступіні зумовлено генотипом, ніж у попередні періоди досліджень. У віці 60 днів їх перевага складала над чистопородними ровесниками породи ландрас 13,6% (Р>0,999), над помісними ровесниками VI групи - 9,8% (Р>0,99); у віці 120 днів, відповідно, 13,8 та 10,8% при Р>0,999; у віці 180 днів - 12,1 та 13,7% при Р>0,999; у віці 240 днів - 5,7 та 6,5% при Р>0,95. При порівнянні значень лізоцимної активності тварин дослідних груп з тваринами контрольних встановлено їх зменшення: у віці 60 днів - на 8,4-11,6%, у віці 120 днів - на 4,9-9,0%, у віці 180 днів - на 5,8-14,9%, у віці 240 днів - на 6,5-13,7%.Забезпечення оптимального мікроклімату має позитивний вплив на репродуктивні якості свиноматок: незалежно від генотипу основні показники мають значення не менше стандарту I класу по багатоплідності (10,2…11,2 гол.), молочності (48,2…52,0 кг) і масі гнізда при відлученні у віці 60 днів (160,6…191,0 кг). Перевага свиней контрольних груп (I-III) над дослідними (IV-VI) по живій масі склала: у віці 150 днів - 25,6%, 180 днів - 25,9%, 210 днів - 25,2% і у віці 240 днів - 24,1%. Рівень гуморальних факторів природної резистентності (бактерицидної, лізоцимної та комплементарної активності сироватки крові) у свиней з віком збільшувались, а ступінь впливу генотипу на ці показники в період 60-ти до 240-а денного віку зменшувались: по бактерицидній активності - у 1,81, лізоцимній активності - у 2,36 і по комплементарній активності - у 5,16 рази. Максимального впливу мікроклімату зазнає кількість гемоглобіну у віці 60 днів, кількість лейкоцитів, лужного резерву, загального білку та альбумінів сироватки крові - у віці 120 днів, кількість еритроцитів - у віці 180 днів, а на кількість глобулінів сироватки крові мікроклімат впливає протягом всього життя. При сприятливому перебігу хвороби їх відставання від ровесників контрольних груп за живою масою склало: у віці 120 днів 6,63 кг (велика біла порода, Р>0,95), 7,30 кг (порода ландрас, Р>0,999) і 8,90 кг (помісі генотипу 1/2ВБ 1/2Л, Р>0,999); у віці 180 днів, відповідно, 18,10 (Р>0,99), 20,70 та 25,20 кг (Р>0,999) та у віці 240 днів - 24,73, 23,57 та 37,40 кг при Р>0,999.