Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда. Поняття про мозок. Головні тенденції і стадії розвитку психіки. Структурні елементи "свідомого". Сфера "несвідомого". Функції і будова нервової системи людини. Форми рефлекторної діяльності.
Аннотация к работе
Лекція на тему: "Природна основа особистості"Філогенез у психології означає зміни психіки людини, що сталися під час її біологічної еволюції під впливом умов життя). Онтогенез (від гр. єство і породжую) впливає на індивідуальний розвиток будь-якого організму від зародження і до кінця життя двома шляхами біологічним і соціальним. Біологічна спадковість - це генетичний апарат людини, що сформувався у процесі біологічної еволюції і визначає розвиток її організму. З точки зору сучасної науки в онтогенезі психіки людини існує єдність біологічних і соціальних умов. Генотип визначає людський тип анатомофізіологічної структури організму, його морфологічних і фізіологічних ознак, будови нервової системи, статі, характеру дозрівання, властивості нервових процесів, безумовно рефлекторні мозкові звязки, з якими народжується дитина і які регулюють перші акти поведінки, повязані з її органічними потребами.Психічні явища, психологічні риси особистості та особливості діяльності людини у сукупності характеризують свідомість або, у більш широкому розумінні, психіку. Термін "свідомість" вживається для позначення психічних процесів і психологічних особливостей, властивих лише людині. Для визначення психічних процесів і психологічних особливостей, властивих тваринам, вживається термін "психіка". Психіка - це системна властивість високоорганізованої матерії (мозок), що полягає у активному відображенні субєктом обєктивної дійсності; це субєктивний образ обєктивного світу. Свідомість - це властива лише людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні обєктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються у ньому, своїх дій і передбачені наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю.Нервова система - це сукупність нервових структур організму, що регулюють роботу всіх органів і систем, здійснюють взаємозвязок окремих органів між собою і всього організму з довкіллям. Нейрон складається з тіла клітини, дендритів (коротких відростків), що приймають збудження, аксона (довгого відростка), який передає збудження іншим клітинам. Діяльність НС здійснюється за допомогою рефлексів (Рене Декарт) - реакція організму у відповідь на те чи інше подразнення, будь-яка зміна в діяльності організму, яка виникла в ньому за участю НС, у відповідь на вплив зовнішнього середовища або на зміну у внутрішньому середовищі організму. Рефлекси забезпечують регуляцію всіх фізіологічних функцій організму і пристосування діяльності окремих органів і систем до його потреб: регулюється виділення слини, шлункового соку і секрету підшлункової залози під час травлення, змінюється інтенсивність кровообігу і дихання під час фізичної праці, регулюється тонус мязів. Анатомічно нервову систему поділяють на центральну нервову систему (головний та спинний мозок) та периферичну (нерви - скупчення довгих відростків нейронів, що звязують ЦНС з усіма органами: черепномозкові (12 пар, спинномозкові - 31 пара))та нервові вузли - скупчення тіл нейронів за межами ЦНС).Дайте визначення філогенезу та онтогенезу. Особливості біологічної і соціальної спадковості. Назвіть найважливіші характеристики свідомості. Охарактеризуйте чотири класи прояву несвідомого. Які форми рефлекторної діяльності і поведінки регулюються корою великих півкуль, а також спинним мозком і мозковим стовбуром?Ендопсихіка (від гр. усередині) - як підструктура особистості, відображає внутрішню взаємозалежність елементів і функцій. Великі півкулі головного мозку - орган вищої нервової діяльності, до складу якого входять кора великих півкуль і приблизно 14 мільярдів підкіркових нервових клітин. Вища нервова діяльність - відображу вальна умовно-рефлекторна діяльність кори головного мозку і найближчих до неї підкіркових центрів, на Яких ґрунтується психічна діяльність людини і тварин. Мозок - центральний відділ нервової системи у хребетних тварин і людини, який здійснює вищу регуляцію всіх життєвих функцій організму. Психіка (гр. psychikos - душевний) - властивість високоорганізованої матерії (мозку), яка спрямована на відображення обєктивної дійсності і на основі психічного образу, що формується при цьому, здатна регулювати поведінку і діяльність субєкта.
План
План
1. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда
2. Поняття про мозок і психіку
3. Нервова система: функції і будова
4. Питання для самоконтролю
Використана та рекомендована література
Додаток
1. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда