Визначення поняття "радіації". Природні та штучні (техногенні) джерела іонізуючого випромінювання. Способи опромінення населення. Радіаційний фон, створюваний космічними променями. Інтенсивність сонячної радіації. Джерела природних радіонуклідів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Реферат з дисципліни Безпека життєдіяльності Тема: Природні джерела радіації Зміст Вступ 1. Природна радіація, її джерела 2.1 Класифікація джерел радіації 2.2 Космічні промені 2.3 Сонячна радіація 2.4 Земна радіація 2.5 Внутрішнє опромінення Висновки Список використаної літератури Вступ Відомо, що в природі існують стійкі та нестійкі хімічні елементи (уран, торій, радій та ін.). Так відбувається у природі радіоактивний розпад, виникає радіоактивність. Радіоактивність та супровідні її іонізуючі випромінювання існували на Землі задовго до зародження на ній життя і були наявні в космосі ще до виникнення самої Землі. Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел радіації. Земні джерела радіації відповідальні за більшу частину опромінення, котрому підлягає людина за рахунок природної радіації. Космічні промені досягають поверхні Землі з глибин Всесвіту, а деяка частина з них народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Іонізуючим випромінюванням називається випромінювання, яке при взаємодії з речовиною безпосередньо або непрямо викликає іонізацію та збудження її атомів і молекул. [5] 2.4 Земна радіація За підрахунками наукового комітету по дії атомної радіації (НКДАР) ООН, середня ефективна еквівалентна доза зовнішнього опромінення, яку людина одержує за рік від земних джерел природної радіації, становить приблизно 350мк Зв (1 Зіверт = 100 Бер), тобто трохи більше середньої дози опромінення через радіаційний фон, що утворюється космічними променями.