Аналіз літературознавчих підходів до вивчення природи символу у творчості М.І. Цвєтаєвої. Характеристика основних можливих комплексів. Особливості побутування універсальних символів у поетичному універсумі. Оцінка своєрідності творчості Цвєтаєвої.
Аннотация к работе
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.І. Природа символу в творчості М.І.З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. У роботі проаналізовано сучасний рівень розвязання проблеми типології символів, розглянуто літературознавчі підходи до вивчення природи символу у цвєтаївській творчості; окреслено коло символів, затребуваних поетом, серед них виділено основні символічні комплекси й символи-домінанти; досліджено особливості універсальних символів у поетичному універсумі М.І. “Symbolarium” поэта впервые рассматривается как художественная система, впервые определена индивидуально-авторская символика, учтены не только генезис, семантика, художественное своеобразие и специфика функционирования символов, но и характер их взаимодействия в поэтическом универсуме. Цветаевой очерчен круг наиболее востребованных символов, среди них выделены основные символические комплексы и символы-доминанты: архетипические символы вертикали, горизонтали, границы (дерево, лестница, гора, дом, город, комната, всадник, сон); мифологические (Орфей, Ариадна, Федра, Эвридика; Магдалина, Георгий); фольклорные и литературные (Крысолов, Офелия, Гамлет, Кармен); события-символы времени или темпоральные символы: (Дон, Перекоп); национальные (Москва, Россия, Германия, Чехия); символы, “обозначающие” поэта (Блок, Ахматова, Маяковский, Пушкин, Рильке); индивидуально-авторские символы (мра, лазорь, просторы). Исследование семантики символов в поэтических текстах Марины Цветаевой позволило обозначить принципы взаимодействия символов в художественном мире поэта: 1) символы последовательно сменяют друг друга (один помещается за другим), однако их значения не комбинируются и даже не соотносятся друг с другом; 2) символы не взаимодействуют, но представляют различные стадии единого символического процесса; 3) соседство символов влечет за собой изменения и создает сложные значения; 4) между группами символов имеется взаимодействие и все значения предшествующих групп синтезируются.Цвєтаєвої яскраво виявляється пильна увага до матеріалу мистецтва, однією з провідних рис її ідіостилю є поетичний експеримент: осягнення прихованих можливостей слова-символу стає пізнанням поетичної дійсності. Загальнотеоретичний інтерес до феномена символу і спроби створити його типологію підштовхують істориків літератури і цвєтаєзнавців до вивчення системи символів поетеси, однак цей аспект її поетики дотепер мало досліджений, хоча проблема своєрідності її художньої символіки ставилась деякими вченими (монографії С. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри порівняльного та російського літературознавства Дніпропетровського національного університету в межах наукової теми „Закономірності функціонування літератури в системі культури”, що входить до наукової планової тематики ДНУ. Мета дослідження: виявити своєрідність природи символу в системі художньої творчості М.І. Цвєтаєвої. Загальна мета дисертації зумовила постановку і розвязання конкретних завдань: осмислити сучасний рівень вирішення проблеми типології символів;Ураховуючи результати дискусії про розуміння сутності символу, ми виходимо з того, що символ виступає конгломератом рівноцінних значень і виокремлюємо основні ознаки символу: образність, умотивованість, комплексність його змісту, багатозначність, розгалуженість значень у символі, універсальність символу в окремо взятій культурі, перемежовування символів у різних культурах, національно-культурна специфічність цілої низки символів, “вбудованість” символу в міф та архетип. Окрему дискусію породжують проблеми співіснування символу і художнього образу, а також символу та архетипу. Аверинцева, ми вважаємо за можливе розглядати художній образ як символ за наявності таких характеристик образу: значення образу ширше від його “безпосереднього” значення; образ повторюється у творчості автора і в деяких текстах має підкреслено символічний зміст; сам автор зараховує образ до символів; образ повторюється в контексті певної епохи, літературної школи, належить до базових, універсальних символів даної культури (С. Символ може сходити до архетипу, так само як архетип може проекціюватися на символ. Архетипи втілюються в символах, тому доцільно виділяти архетипічні символі, однак архетипічність будь-якого символу - одна з його найважливіших властивостей.