Парадигмальні константи етатистської доктрини податкового права. Соціокультурна, інструментальна і пізнавальна обмеженість етатистської доктрини податкового права. Обґрунтування матричної моделі легітимації права людини на податки, його властивості.
Аннотация к работе
Національна академія прокуратури України 12.00.07 - Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне правоРобота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, державний радник юстиції 3 класу, Заслужений юрист України Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПРН України доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Захист відбудеться «23» лютого 2015 року об «11» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.730.02 у Національній академії прокуратури України за адресою: 04050, м.Не випадково у свідомості суспільства в цілому, як і кожного його члена, податки та податкове право ще з давніх часів зазвичай асоціюються з державою та сприймаються як її атрибути. Очевидно, саме тому податки є одним із головних критеріїв, за яким суспільство та його члени оцінюють власну державу, її модель податкового права. У цих етимологічній і семантичній протилежностях втілено парадигмальну прірву між «податковим правом» людей і «налоговым правом» субстанційної держави. Постійна та повсюдна наявність у додержавних суспільствах перерозподільних відносин, що є, по суті, відносинами податковими, робить етатистську доктрину податкового права непридатною науково пояснити феномен податкового права, обмежує відносну істинність її історичними та соціокультурними межами субстанційних держав. Вирішення цієї задачі вимагає: розкриття природи субстанційних парадигмальних констант етатистської доктрини податкового права, атрибутивності податку державі; податково-правового суверенітету держави; законного встановлення (встановлення законом) податку; примусового характеру податкового обовязку платника податку; фіскальної природи податкового права держави; асиметричності податкового права держави; карально-жертовного характеру відповідальності за порушення податкового права держави; патерналізму як функціональної константи цієї доктрини;Вони зумовлюються способом взаємодії людей з оточуючим середовищем та між собою і саме тому їм належить універсальна регулятивна роль у мотивації, виробленні та забезпеченні поведінки людей, зокрема й кооперуваннї їх зусиль щодо здійснення екзистенційного обміну між ними публічними благами та правами на ці блага. У пункті розкрито природу конструктивності права людини на податки, показано, як саме субєктивні значення права кожної людини на податки набувають характеру обєктивної соціальної фактичності, розкрито, що це відбувається у суворій відповідності до спеціальних правил конструювання соціальної (у тому числі правової) реальності, які також є загальнообовязковими соціальними конструктами, що докорінно відрізняються від будь-яких угод, позаяк останні допускають довільність, що є неприпустимим у випадку правил конструювання інтерсубєктивного права людини на податки. У пункті доведено, що необхідно брати до уваги обидва аспекти контекстуальності додержавного права людини на податки: а) контекстуальність додержавного податкового права людини у розумінні його прямої залежності від змісту конкретних людських потреб і таких же можливостей їх задоволення та б) контекстуальність додержавного податкового права людини в цілому як його «зітканість» з цілого ряду конкретних податково-правових інститутів (його квантово-дискретну єдність і цілісність). У підрозділі 3.4 «Примусовий характер податкового обовязку платника податку» розкрито протилежні статуси права субстанційної держави на податки та обовязку платника податку сплачувати їх: держава одержує у свою власність грошові кошти платників податків, а останні втрачають їх безвідплатно. Фіскальна природа податкового права держави в сукупності з примусовим характером податкового обовязку платника податку перетворюють це право у нездоланне в межах етатистської доктрини податкового права джерело перманентного антагонізму між державою та суспільством і спосіб анігіляції субстанційної держави й одержавленого суспільства, породжують їх тотальну корупцію, оскільки протиправно підривають основи існування платника податку як особи.У дисертації запропоновано нову ? антропосоціокультурну концепцію - вирішення наукової проблеми природи податкового права, яку втілено в: обґрунтуванні природи податкового права як наслідку дуальної (психобіологічної та суспільної) природи людини; зясуванні причин і засобів заволодіння субстанційною державою податковим правом людини; встановленні парадигмальних констант етатистської доктрини податкового права; доведенні соціокультурної, інструментальної та пізнавальної обмеженості етатистської доктрини податкового права; розкритті передумов появи концепції права людини на податки; встановленні природи права людини на податки та його основоположних властивостей. Історично першою формою податкового права було додержавне перерозподільне право людини.