З’ясування характеристик національного міфу під кутом зору генезису філософії міфу. Міфогенні джерела, які репрезентують українську ідентичність. Розуміння природи національної ідентичності. Концепти "міф" та "нація" на філософському рівні осмислення.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук спеціальність 09.00.05 - історія філософіїНауковий керівник - доктор філософських наук, професор Бичко Ігор Валентинович (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії філософії) В дисертації подається філософський аналіз феномена національного міфу в історико-філософському вимірі. Досліджується полісемантизм поняття “міф”, який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. Нація розглядається, по-перше, з історичного боку, і тоді вона виступає формою буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи; по-друге, з антропологічного боку, і тоді вона стає формою колективної ідентифікаціїі, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф визначається як вся безпосередня, дорефлексивна повнота переживання індивідом його національної ідентичності.Така “криза довіри” до суцільної раціоналізації штовхає на пошуки нових світоглядних орієнтирів і це, в свою чергу, приводить нас до переосмислення можливостей такої синкретичної форми осягнення світу як міф. Тому не дивно, що у ХХ ст. була по-новому проінтерпретована категорія міфу і відбувся перехід від парадигми, в якій міф розуміється як феномен, притаманний тільки архаїчним та традиційним станам суспільної свідомості і тому такий, що зараз доживає свого віку на маргінесах культури,-до іншої парадигми, де міф виступає постійною складовою людської свідомості та досвіду на всіх етапах їх існування. У наш час міф став обєктом зацікавленості найрізноманіших наук - етнології, літературознавства, психології, соціології, - що досліджують його в межах власної предметної визначеності. Специфіка філософського підходу до міфу полягає в тому, що досліджується не конкретно-історичне його буття, а структури та функції міфічної свідомості за допомогою філософських методів. Дослідження у сфері національного міфу дають можливість вийти на глибинний рівень національної ментальності, більш чітко зафіксувати звязок між раціональними та ірраціональними аспектами національної ідентичності та, врешті, по-новому поставити і проблему раціональності самого міфу.Якщо в епоху античності сама собою була зрозуміла приналежність міфу лише еллінській та римській спільнотам, то вже перші філософські рефлексії над національним міфом в добу Нового часу, поширили сферу його функціонування за межі античності і надали йому значення всезагальності, тобто міф починає розумітись як перший (архаїчний) етап у розвитку суспільної свідомості взагалі. Віко, коли він обєднав “міф” і “націю” на рівні понять та визначив істиннісний характер міфу для “язичницьких націй”, хоча й висловлений поетичною мовою. Таким чином, попередній набір значень терміна “міф”, поданий у цьому параграфі, дозволяє побачити весь ланцюг смислів, ланкою якого є “національний міф”. Отже, в нього розпочинається те перетлумачення традиційного розуміння міфу, що в подальшому створить можливості для поєднання міфу та нації, потрактованої як тип модерної спільноти. Це - питання про сутність міфу; істинність та ілюзорність міфу і повязана з цим взаємодія міфу та логосу/розуму; міф як слово та міф як структура свідомості; питання про розповсюдження сфери впливу міфу поза межі первісного стану свідомості людини та виникнення ідеї сучасної міфології; основні логічні та психологічні механізми, що уможливлюють перенесення міфу з архаїки на сучасність; специфіка сучасного міфу у порівнянні з автентичним первісним; звязок міфу із сферою політики, релігії, буденної свідомості.Наголошено, що в дослідженні здійснена спроба вивести природу, сутність національного міфу із історико-філософського контексту; це стає можливим за умови, коли ми зупинимось на смисловій стороні явища “національний міф”. Встановлено, що на рівні структури переживання індивідом своєї національної самості (ідентичності) може бути виявлений певний міфічний інваріант. Національний міф виникає в результаті оформлення активними міфічними структурами переживання індивідом своєї національної самості і проявляє себе як автентичний міфічний досвід, що є первісною інтуїцією національного буття та як опредметнений в ідеології національний міф, що може свідомо творитись для обґрунтування групових інтересів.