Механізм формування геометричних параметрів поверхні. Забезпечення необхідної якості поверхневого шару деталей. Міцність металокомпозиційних матеріалів. Щільність дислокацій та інших спотворень кристалічної ґратки. Колориметричні дослідження енергії.
Аннотация к работе
Однією з основних задач сучасного машинобудування є забезпечення необхідної якості поверхневого шару деталей, оскільки саме від якості залежить більшість експлуатаційних властивостей деталей машин. Увага до енергетичної оцінки поверхневого шару деталей відображена в роботах [1,2,3,4], які присвоюють поглиненій енергії деформації статус комплексного показника енерговитрат і відмічають що вона ефективніше корелює з експлуатаційними властивостями ніж геометричні характеристики поверхні такі як: шорсткість, наклеп та залишкові напруження. У відповідності з дослідженнями різних авторів чимало експлуатаційних властивостей деталей підшипників, таких як втомна міцність,корозійна стійкість, зносостійкість тощо, визначаються енергетичним станом матеріалу поверхневого шару, тобто величиною накопиченої енергії в процесі механічного оброблення [3,4]. Так в роботі [3] показано, що в процесі механічної взаємодії (розглянуто на прикладі циклічних деформацій) в поверхневому шарі оброблюваної деталі накопичується надлишкова енергія, яка акумулюється в обємах, що деформуються, як дефекти кристалічної ґратки (вакансії, дислокації). На основі цієї енергії можна прогнозувати фізико-механічні параметри поверхневого шару деталей підшипників.Наявність дислокацій в кристалічній структурі матеріалу проявляється через збільшення внутрішньої енергії системи, яку називають запасеною, прихованою, поглинутою, латентною енергією деформації. Загальна енергія спотворень складається з двох частин: енергії ядра дислокації Wя, радіус якого r та енергії її пружних спотворень Wп.