Дослідження природи та механізмів трансформації банківських ресурсів на мікро- та макрорівнях. Механізм стабілізації змінної частини поточних пасивів методом короткострокових запозичень. Облік ресурсних ризиків у банківській діяльності, їх класифікація.
Аннотация к работе
Українська академія банківської справи Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукЗахист дисертації відбудеться "28" вересня 2007 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.081.01 в Українській академії банківської справи Національного банку України за адресою: 40030, м. Определена сущность природы и механизма трансформации как миссии банковской деятельности, уточнено экономическое содержание процессов формирования банковских ресурсов из совокупности аккумулируемых средств, а также исследовано влияние трансформации банковских ресурсов на сбалансированность экономического роста. Определена природа трансформации и описаны три основных метода стабилизации банковских ресурсов: метод самостабилизации совокупности депозитов до востребования; стабилизация переменной или "мерцающей" части текущих пассивов методом краткосрочных заимствований; трансформация совокупности краткосрочных банковских депозитов в долгосрочные ресурсы методом последовательных замещений. Показано, что при устойчивой работе банка и постоянстве его клиентской базы условно-постоянная часть текущих пассивов близка по стабильности к нетто-капиталу банка, и наряду с последним является одной из основных составляющих стабильных банковских ресурсов. При этом показано, что на формирование условно-постоянной части текущих пассивов оказывает непосредственное влияние не только структура клиентов банка, но и качество управления клиентом его финансовыми ресурсами на текущих банковских счетах.В економічній літературі недостатньо розкрито природу процесів формування довгострокових банківських ресурсів і механізм трансформації акумульованих банками коштів в ресурси, хоча ці питання мають важливе значення для організації ефективного банківського менеджменту та розвитку національної економіки. Трансформація банківських ресурсів проявляється як на мікро-, так і на макрорівні: банки акумулюють "короткі" та "маленькі" вклади, трансформують їх в "довгі" та "великі" ресурси і передають субєктам економіки за допомогою кредитів для фінансування інвестиційної діяльності. Банки забезпечують відтворення структури ресурсів, що вимагає детального вивчення закономірностей, притаманних природі та механізму трансформації банківських ресурсів. В процесі дослідження залежно від його цілей і задач використовувалися відповідні методи дослідження та аналізу економічних процесів: при визначенні закономірностей формування залишків коштів за окремими поточними рахунками, стабілізації поточних пасивів і їх варіативної частини та макроекономічного аспекту механізму трансформації банківських ресурсів - методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції; при розробці моделей процесів трансформації банківських ресурсів на макрорівні на основі багаторівневої моделі руху ресурсів в ринковій економічній системі - економіко-математичне моделювання; при розгляді постійності і варіативності капіталу банку, визначенні ефекту стабілізації поточних пасивів, механізму трансформації строкових коштів в довгострокові банківські ресурсі - методи статистичного і ситуаційного аналізу; для обґрунтування закономірностей процесів трансформації - методи наукової абстракції і графічне моделювання. Особистий внесок здобувача у роботах, що опубліковані у співавторстві, полягає у наступному: здійснено оцінку можливостей банку з формування ресурсів для забезпечення інвестиційних процесів та досліджено закономірності впливу нестабільних тимчасових коштів у формуванні інвестиційних ресурсів [3, 7, 10, 25, 31]; сформульовано проблему, визначено завдання і розглянуто теоретичні аспекти фінансового забезпечення економічного зростання, моделювання готівкового грошового обігу [9, 48]; розроблено модель процесів трансформації та алгоритм оцінки ефективності трансформації поточних пасивів [11, 20, 26, 32]; систематизовано показники кількісної оцінки трансформації поточних пасивів, уточнено графічну модель їх стабілізації, здійснено аналіз закономірностей розподілу поточних пасивів та їх формування, формування умовно-постійної частини поточних пасивів залежно від надходження коштів на поточні рахунки [18, 27, 40, 42, 43, 66]; визначено закономірності розподілу депозитів до запитання, розроблено методичний підхід до дослідження депозитів до запитання та формування поточних пасивів сукупністю депозитів на карткових рахунках [16, 17, 37, 73]; здійснено оцінку фактора сезонності у формуванні ресурсів підприємств [19]; проведено аналіз динаміки процентних ставок за кредитами і депозитами, розглянуто вимоги інвестиційного кредитування до формування банківських ресурсів, у т.ч.