Розвиток доктрини про неможливість виконання зобов’язання, засади українського цивільного законодавства. Критерії класифікації та основні види неможливості виконання зобов’язання. Поняття та ознаки неможливості виконання зобов’язання у цивільному праві.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Робота виконана на кафедрі цивільного права Одеської національної юридичної академії Міністерства освіти і науки України ХАРИТОНОВ Євген Олегович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри цивільного праваБільш складним випадком припинення зобовязання є припинення зобовязання неможливістю його виконання, оскільки мета зобовязання не досягається, кредитор не отримує задоволення своїх вимог, а тому важливо встановити дійсну наявність підстав припинення зобовязання. 607 ЦК України, однією з підстав припинення зобовязання є неможливість його виконання, за що жодна зі сторін не відповідає. На відміну від ЦК УРСР, новий ЦК України вводить дещо інший критерій для припинення зобовязання неможливістю його виконання: за обставини, які спричиняють таку неможливість, не повинні відповідати ні боржник, ні кредитор (у той час, як за ЦК УРСР це стосувалося лише боржника). Коли мова йде про неможливість виконання договору, мається на увазі не договір як правочин, а як зобовязання, що виникло в результаті здійснення відповідного правочину. Іноді виникають складності з відмежуванням припинення зобовязань неможливістю виконання від інших підстав припинення зобовязань, зокрема, у результаті розірвання договору на вимогу однієї зі сторін.Для зручності наукового аналізу праці у цій галузі згруповано таким чином: ті, що стосуються визначення засад припинення зобовязань взагалі; ті, що стосуються визначення поняття та сутності категорії «неможливість виконання»; ті, що стосуються встановлення правового значення неможливості виконання зобовязань; ті, що стосуються визначення підстав, умов та наслідків припинення зобовязань внаслідок неможливості їхнього виконання. Оцінюючи в цілому стан наукових досліджень проблем, повязаних з припиненням зобовязань внаслідок неможливості їх виконання, зроблено висновок, що на тлі ретельного аналізу таких підстав припинення зобовязання як його виконання; класифікацій підстав припинення зобовязань, проблема неможливості виконання залишається дослідженою недостатньо. Звідси робиться висновок про доцільність обрання наступних напрямків дослідження: визначення загальних засад припинення зобовязань з метою наступного встановлення місця припинення зобовязання внаслідок неможливості його виконання поміж інших випадків припинення зобовязань; встановлення поняття та сутності категорії «неможливість виконання зобовязання», особливостей її характеристики у загальній цивілістичній теорії та практиці вітчизняного законодавства; визначення підстав, умов та наслідків виникнення неможливості виконання зобовязання. Розділ другий «Загальні засади припинення зобовязання неможливістю їх виконання» складається з двох підрозділів і присвячений історичним та загальнотеоретичним питанням припинення зобовязань у римському праві та у цивільному праві України. У свою чергу, в залежності від моменту виникнення неможливості виконання зобовязання, усвідомлення цієї обставини його учасниками, їхнього ставлення до неможливості виконання тощо, неможливість виконання зобовязання розглядається як підстава припинення зобовязання, але в той же час і як підстава звільнення від відповідальності за невиконання зобовязання.