Перебудова і розпад СРСР, характеристика горбачовської перебудови 1985-1991 рр. Процес створення співдружності незалежних держав. Правонаступництво України після припинення існування СРСР. Міжнародно-правові проблеми діяльності незалежної України.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Волинський національний університет імені Лесі УкраїнкиПеріод "перебудови" пройшов два основних етапи: 1) 1985-1987 рр., 2) 1987-1991 рр. Докорінні зміни умов розвитку виробництва і методів керівництва економікою, важливі перетворення в суспільно-політичній сфері, реалізація нових зовнішньополітичних принципів вийшли за намічені рубежі і привели до розпаду існуючої понад сім десятиліть радянської системи, СРСР і світової системи соціалізму. Задум реформ, які склали перший етап модернізації, був викладений Горбачовим на квітневому (1985 р.) пленумі ЦК КПРС. Серцевиною першого етапу реформ була свого роду "презумпція невинності" соціалізму за економічний спад в економіці. В типово хрущовському дусі була проведена шкільна реформа, коли головним завданням було проголошене загальне компютерне навчання. Горбачов зміг більш-менш критично оцінити результати своєї політики: в 1985-1986 рр. в економіці ми діяли стереотипно - розпочали реформи з важкої промисловості, тоді як треба було розпочинати з сільського господарства і легкої промисловості.Розпад СРСР не можна віднести ні до реформаторської політики Горбачова, ні до наслідків наради трьох президентів у Білорусії. Очевидно і те, що Горбачов не мав продуманої національної політики, він кидався із однієї сторони в іншу, не знав "скільки" суверенітету треба дати республікам, щоб зберегти Союз. Поряд з проголошенням на нараді в Білорусії про обєктивний процес виходу республік із складу СРСР у заяві трьох керівників говорилося про створення Співдружності незалежних держав у складі Білорусії, Росії і України. Ця співдружність проголошувалась відкритою для приєднання всіх держав-членів Союзу РСР, а також для інших держав, які поділяють її цілі і принципи. Під декларацією були відсутні підписи Грузії, Литви, Латвії і Естонії, які вважали взагалі незаконними своє включення до Союзу і не бажали брати участь у будь-яких альянсах.Питання про правонаступництво стосовно договорів Союзу РСР, державної власності, державних архівів і державних боргів СРСР виступає в якості одного з найважливіших наслідків припинення існування Радянського Союзу. Україна в особі своїх вищих органів влади визначила правонаступництво в тих випадках, коли в силу міжнародного права це підлягає вирішенню одностороннім волевиявленням, а в інших випадках - шляхом укладання відповідних міжнародних угод. Так, рішеннями 1992 р. про участь держав-учасниць СНД у Договорі між СРСР і США про ліквідацію їхніх ракет середньої і малої дальності 1987 р., у Договорі між СРСР і США про обмеження систем протиракетної оборони 1972 р. держави-правонаступниці СРСР, у тому числі й Україна, підтвердили свою участь у цих договорах стосовно їхніх територій і з урахуванням їхніх національних інтересів. Кожна з держав СНД, у тому числі й Україна, погодившись із тим, щоб членство СРСР в ООН було продовжено Російською Федерацією, самостійно вступали (крім України і Білорусії) в ООН, ставали учасницями різних міжнародних договорів. Для вирішення проблем правонаступництва і на основі Меморандуму про порозуміння з питання правонаступництва у відношенні договорів колишнього СРСР, що представляють взаємний інтерес 1992 р., Радою глав держав СНД 20 березня 1992 р. була створена комісія з правонаступництва у відношенні договорів, що представляють взаємний інтерес, державної власності, боргів і активів колишнього Союзу РСР, у рамках якої було підготовлено значне число угод між державами колишнього СРСР (наприклад, Договір про правонаступництво стосовно колишнього державного боргу й активів Союзу РСР 1991 р., Угода глав держав-учасниць СНД про власність колишнього Союзу РСР 1991 р., Угода про розподіл усієї власності колишнього Союзу РСР за кордоном 1992 р., Декларація глав держав-учасниць СНД про міжнародні зобовязання в галузі прав людини й основних свобод 1993 р. та ін.).З моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради Української РСР. Закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України. Органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України. Державний кордон Союзу РСР, що відмежовує територію України від інших держав, та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова за станом на 16 липня 1990 р. є державним кордоном України. Україна підтверджує свої зобовязання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
План
Зміст
1. Перебудова і розпад СРСР (1985-1991)
2. Створення Співдружності Незалежних Держав
3. Правонаступництво України після припинення існування СРСР