Основні показники платоспроможності страхової компанії. Місце і роль страхування. Страхові резерви і власний капітал, як гарант платоспроможності страховиків. Формування зобов"язань страховика. Добровільне та обов"язкове страхування. Договір страхування.
Аннотация к работе
Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для всіх субєктів ринку передбачає необхідність теоретичного зясування суті страхової діяльності, пошук методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам. Разом із розвитком ринкових відносин, ускладненням взаємозвязків між усіма субєктами господарювання зростає ймовірність виникнення не передбачуваних ускладнень, підвищується рівень ризику на всіх рівнях. Підприємець у ринкових умовах ризикує втратити свій капітал, може спричинити своєю необачною поведінкою втрати капіталу у своїх постачальників, споживачів або посередників.Отже, платоспроможність - це основний показник діяльності страховика з точки зору страхувальника, оскільки укладаючи договір страхування, страхувальник розраховує на уникнення втрат при настанні страхового випадку, а страховик за умови свого стабільного фінансового становища може мінімізувати збиток страхувальника. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, щоб здійснювати виплати при настанні страхових випадків. Ця частина власних коштів має назву маржі платоспроможності і визначається як частина активів страховика, не звязана з будь-якими видимими зобовязаннями. Страховик має закріплені договором страхування зобовязання перед кожним страхувальником, які виражені страховою сумою за даним договором. Абсолютна величина статутного капіталу повинна розглядатися як критерій платоспроможності страховика, оскільки вимоги про достатність капіталу щодо прийнятих зобовязань перекривають шлях страховику, який не виконав цей норматив, можливість виходу на ринок страхових послуг.З іншого боку, за допомогою страхування можна забезпечити стимулювання інвестиційної активності вітчизняних і іноземних власників капіталу шляхом здійснення страхових операцій за видами страхування, що гарантують інвесторам повернення вкладених коштів, а в багатьох випадках і відшкодування неотриманого доходу при настанні різних несприятливих подій, що призвели до втрати всіх чи частини вкладених сум. Специфіка договору страхування дає можливість страховику протягом певного періоду часу розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестуючи їх у різні сфери. Ці ресурси також використовуються страховиками в інвестиційних цілях. Обсяг ресурсів, які акумулюються українськими страховими компаніями, зовсім невеликий, оскільки невелика фінансова потужність наших страховиків і обсяги їх операцій. У страховій практиці відома велика кількість видів страхування, що забезпечують страховим захистом майнові інтереси інвесторів.Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для всіх субєктів ринку передбачає необхідність теоретичного зясування суті страхової діяльності, пошук методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам. Страхування у ринковій економіці ґрунтується на попередньому створенні страхових фондів із страхових внесків та на відшкодування збитків потерпілим учасникам. Економічна природа виникнення і змісту страхування повязана з передачею зацікавленими особами за певну плату іншій (юридичній) особі, як правило, страховій організації ризику можливого збитку і подальшого відшкодування фактичних збитків при настанні страхового випадку такою особою учасникам страхування. Платоспроможність страхової компанії - це можливість своєчасно і в повному обсязі відповідати за своїми зобовязаннями, тобто означає здатність у будь-який наперед взятий час виконувати зобовязання із укладених договорів страхування.