Характеристика концепту політичної системи громадянського суспільства. Дослідження принципів побудови та структурних особливостей зазначеного руху. Класифікація сучасних моделей громадянського суспільства. Моделювання системних закономірностей явища.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукГромадянське суспільство, інститути громадянського суспільства, цінності громадянського суспільства - ці поняття поряд з іншими, такими як демократія, ринкова економіка, лібералізм і правова держава вживають сьогодні досить часто. Попри те, що за останні тридцять років громадянське суспільство стало предметом досліджень сотень науковців у різних країнах світу, дискусії щодо змісту цього поняття та його методологічного значення тривають досі. Використання поняття громадянського суспільства для визначення мети соціальних змін вимагає репрезентації його в моделях, які творить і якими оперує сучасна соціальна наука, та перевірки щодо можливостей втілення їх у життя. Для соціальної науки патетика щодо громадянського суспільства мало важить без побудови конкретних моделей його функціонування і відповідно обґрунтування їх важливості для розуміння розвитку суспільства загалом. Основна мета дисертаційної роботи - на основі системного підходу виявити і проаналізувати принципи моделювання громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин в контексті їх використання для аналізу суспільних процесів в Україні.У першому розділі - „Джерельна база та методологічні основи моделювання громадянського суспільства” - здійснено огляд наукових робіт за темою дисертації, проаналізовано ступінь науково-теоретичного опрацювання проблеми в науковій літературі. У першому підрозділі першого розділу - „Стан дослідження проблеми громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин” - у центрі уваги - праці сучасних західних науковців, що стосуються громадянського суспільства. У другому розділі - „Принципи моделювання громадянського суспільства в історії соціально-політичної думки” - висвітлено історичний розвиток уявлень про громадянське суспільство крізь призму описаних вище методологічних принципів. Субєктом (елементом) цього спілкування є людина „як політична істота”, а суспільна ієрархія має вигляд: політична істота - політична сімя - політична община - держава (громадянське суспільство). Геґель відповідно до своїх діалектичних принципів, тобто системно, сформулював основні закономірності функціонування суспільства загалом і громадянського суспільства зокрема.Основною метою дисертаційної роботи було виявлення і аналіз на основі системного підходу принципів моделювання громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин в контексті їх використання для аналізу сучасних і майбутніх суспільних процесів в Україні. Використання „громадянського суспільства” простягається від позначення окремих секторів суспільного життя до міжнародних масштабів, від загальних нормативних теорій до абсолютно конкретних повсякденних явищ. Виокремлено шість основних моделей, які позначають і структурні особливості самих моделей, і форми їх представлення більшістю науковців: 1) Громадянське суспільство як модель суспільного ладу; Якщо під громадянським суспільством розуміти дискурсивне середовище, а під демократією функціональну владну систему, то громадянське суспільство може значно обмежувати її функціональність (це стосується також недемократичних систем). Попри намагання виділити громадянське суспільство як „третій сектор”, як особливу функціональну систему, рівнозначну державі і ринку, в практичній площині функції, які йому приписують, загалом вкладаються в ієрархічну (політичну) систему побудови суспільства, і у функції представництва інтересів окремих громадян перед системою (державою) та впровадження політичних рішень, і у функції творення придатних контекстів для політичної комунікації.