Найбільш поширені імена Гетьманщини, ставлення до імені та його вибору. Двійні та їхні імена з вибірки Генерального опису Лівобережної України. Вибір імені дитини, що цілком залежав від священика, котрий, однак, мусив взоруватися на запити своєї пастви.
Аннотация к работе
Принципи імянаречення дітей в суспільстві ГетьманщиниБудучи в Гадячі у січні 1709 р. при армії Карла ХІІ, словацький євангеліст і автор однойменного щоденника Даніель Крман занотував свої спостереження про найпопулярніші в Гетьманщині імена. Загалом ці імена носили більше половини полтавських чоловіків, причому кожен восьмий мешканець міста був саме Іваном. Автор проаналізував відповідні церковні приписи й дійшов до висновку, що вони зводяться до трьох основних вимог: а) власним хрещеним іменем може бути тільки церковно-календарне імя якогось церковного святого; б) це імя присвоює священик при здійсненні хрещення; в) хрестити новонароджену дитину й давати їй при цьому хрещене власне імя належить на восьмий день після народження. Отож, відповідно до записів щоденника, за якийсь час після народження дитини, до священика приходила баба, котра дізнавалася про імя майбутньої дитини: “дано имя чрезъ бабу будискую жителку Пелагию Выжиху сыну Матфея Шевця и жены его Анны на 15-е число сего МЪСЯЦЯ Павлом [...] Марїя Куртова приходила ради ОСЪВЪДОМЛЕНИЯШЯ о вчерашнемъ имени данномъ, а ПОСЛЪ того приходила баба Іуляна Левенка чрезъ которую дано имя дочери Петра Хлистуна и жены его Софїи на 1 число марта мсца Евдокїею” [7, с. Піп був сердитий на її неслухняного батька й надав його дітям таких іменнів, що всі люди на селі ніяк не могли убгати їх собі вголову, а баба-повитуха ніколи не могла донести в своїй голові того ймення додому і губила його на поповому порозі” [8, с.29-30].