Міжнародна економіка та її структура. Світове господарство і рух факторів виробництва. Вивчення конкретних соціально‐економічних принципів структуризації світової економіки. Модель міжнародної торгівлі на основі розбіжностей у смаках та уподобаннях.
Аннотация к работе
Курс лекцій Міжнародна економікаМіжнародна економіка (international economy) - частина економічної теорії, що вивчає операції між країнами у сфері купівлі?продажу товарів і послуг, фінансових потоків і переміщення факторів виробництва. Товари, які використовуються у тій самій країні, де виробляються, оскільки не можуть переміщуватися між країнами (державні, комунальні послуги, будівництво, освіта, фінансове посередництво) Суть теорії абсолютних переваг суть полягає в тому, що країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких мають більшу перевагу) та імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам). Теорія абсолютних переваг - країни експортують ті товари, у виробництві яких вони мають абсолютні переваги (найменші витрати), а імпортують ті, у виробництві яких інші країни мають абсолютні переваги. Суть теорії порівняльних переваг: якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.Технологія - це спосіб або метод виробництва продуктів чи послуг, спосіб поєднання факторів виробництва, спосіб і метод управління, що базується на застосуванні науково?технічних знань. Технологія як самостійний фактор впливає на конкурентоспроможність країни в міжнародній торгівлі товарами, виробленими на базі цієї технології. Модель “технологічного розриву” вважає, що основою міжнародної торгівлі є технологічний розрив, тобто розроблення нової технології надає країнам тимчасову монополію у виробництві та експорті. Модель “економії на масштабах виробництва” передбачає, що у країнах із містким внутрішнім ринком мають розміщуватися виробництва, які дають економічний ефект при збільшенні масштабів останнього. Дана Угода передбачає, що владні органи країни мають право впроваджувати заходи контролю щодо руху капіталу та не повинні обмежувати можливості використання своєї валюти чи валюти інших членів Фонду для поточних платежів і зобовязані викуповувати в інших членів Фонду залишки коштів у своїй валюті, якщо вони утворились у результаті платежів за поточними операціями.